"Теремок"
Комунальний заклад дошкільної освіти
Психологічні ігри та вправи для розвитку комунікації дітей дошкільного віку:
Гра «Ласкаве ім'я». Діти стають в коло, в центр якого виходить кожен з них по черзі. Решта дітей за допомогою вихователя називають варіанти ласкавого імені дитини, що знаходиться в центрі круга.
Гра «Хто до нас в гості прийшов?». Сприяє формуванню самоповаги у дітей, розвитку доброзичливого ставлення до інших дітей. Дорослий домовляється з двома-трьома дітьми про те, яких тварин вони будуть зображувати, потім вони по черзі входять у коло, решта дітей повинні здогадатися, який звірок прийшов до них в гості.
«Дракончик ловить свій хвіст» - відмінна комунікативна гра для дітей. Вона сприяє згуртуванню групи. Діти стають «паровозиком», тримаючись за пояс стоїть попереду. Під звуки музики перший учасник (голова дракона) намагається зловити останнього (хвіст дракона), решта міцно тримаються один за одного.
Гра «У пташки болить крильце» формує у дітей любов до оточуючих. Одна дитина зображує хвору пташку, він сумує, лягає на килимок, решта дітей за прикладом вихователя по черзі намагаються втішити її, підтримати ласкавими словами.
Гра «Хто краще розбудить» сприяє прояву своїх почуттів. Одна дитина зображує сплячу кішечку, решта дітей намагаються її розбудити різними ласкавими і ніжними словами і дотиками. Наприкінці гри діти вирішують, чий спосіб розбудити кішечку був найкращим.
Нижче представлені деякі з ігор, що розвивають комунікативні навички:
Гра «Ввічливі слова» навчає поваги та ввічливості. Діти стають в коло і кидають один одному м'яч, вимовляючи ввічливі слова привітання, вибачення, прощання або подяки.
Гра «Подарунок на всіх» розвиває вміння дружити, розуміти і радувати інших. Дітям по черзі дається завдання: «Якщо ти раптом став чарівником, що ти всім нам подаруєш?» Наприкінці гри провести конкурс, чий подарунок найкращий.
Гра «Чарівний букет квітів» вчить помічати позитивні якості інших дітей, робити компліменти, бути уважним, розвиває доброзичливі відносини. На підлозі розстелити шматок зеленої тканини. Це галявина. Чого на ній не вистачає? Квітів. Потрібно прикрасити цю галявинку квітами з пелюсток, кожна пелюстка - це комплімент, добре і ніжне слово будь-якому малюкові. Таким чином, дорослий підводить до думки, що потрібно бути добрим і уважним до оточуючих і прикрашати життя хорошими словами.
ог
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
«ЩО ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО»
Мета: закріплювати назви органів людського тіла та їх призначення (ноги, руки, голова, вуха, ніс, рот, очі); виховувати бажання доглядати за органами свого тіла.
Матеріал: валеологічний кубик, на кожній стороні якого зображена частина тіла.
ХІД ГРИ
Діти по черзі кидають валеологічний кубик, розповідають про ту частину тіла, що зображена на верхній грані кубика.
«СКЛАДИ ЛЮДИНУ З ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР»
Мета: закріплювати назви частин тіла людини, місце їх розташування; розвивати вміння добирати такі геометричні фігури, що необхідні для викладання на папері певних частин тіла.
Матеріал: набори геометричних фігур для кожної дитини.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям уявити, що вони на прогулянці зустріли якусь людину, цю людину слід викласти на папері за допомогою геометричних фігур. Після того, як фігуру людини викладено, діти повинні відгадати, кого вони зобразили (хлопчика, дівчинку, чоловіка, жінку).
«МІЙ ДЕНЬ»
Мета: учити дітей із власного досвіду складати розповіді про оздоровлення свого організму та режим дня; виховувати бажання дотримуватись режиму дня для того, щоб бути здоровим.
Матеріал: картинки із серії «Режим дня».
ХІД ГРИ
Вихователь розкладає на килимку картинки із серії «Режим дня», а діти повинні пригадати свій режим дня з самого ранку і послідовно на мольберті розташувати картинки.
«ОЛІМПІАДА»
Мета: розширювати знання про різні види спорту та знаряддя; виховувати бажання займатися спортом, бути міцним та здоровим.
Матеріал: картинки із зображенням спортсменів та предметні картинки або іграшки (знаряддя для спортсменів).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує вирушити на стадіон, де тренуються різні спортсмени. Діти обирають предметну картинку та складають речення.
• Це футбольний м'яч. Він потрібен футболістові.
• Це шайба. Вона потрібна хокеїстові.
• Це гиря. Вона потрібна важкоатлетові.
«ЩО ТИ БАЧИШ ІЗ ЗАПЛЮЩЕНИМИ ОЧИМА?»
Мета: закріплювати знання про значення органів зору в житті кожної дитини; виховувати бережливе ставлення до очей, бажання доглядати за ними.
Матеріал: аркуші паперу; олівці для кожної дитини; предметні картинки (посуд, овочі, фрукти, меблі, квіти, тварини).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям класифікувати різні групи предметів (серед запропонованих картинок — окремо посуд, овочі тощо). Далі пропонує виконати те саме із заплющеними очима. Чому це не вдалось?
Вихователь. Діти, на одному аркуші слід намалювати квітку з розплющеними очима, а на другому — із заплющеними очима. Де вийшло краще і чому?
«ЩО ЗВУЧИТЬ?»
Мета: розвивати слух, уміння розрізняти різні звуки (музичні інструменти, шелест паперу, води та ін.); виховувати бажання доглядати за органом слуху, розуміти його значення в житті людини.
Матеріал: ширма, музичні інструменти, вода, папір, іграшки та ін.
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що Пізнайко приготував сюрприз, але покаже його тільки тоді, коли діти здогадаються, що саме приніс Пізнайко. (Діти відгадують).
Якщо не виходить дізнатись, то вихователь підказує (грає за ширмою на музичних інструментах, переливає воду, шелестить папером тощо).
«ДЗВОНИКИ ДЗВЕНЯТЬ»
Мета: учити розпізнавати звучання високих та низьких нот; розвивати слух.
Матеріал: піаніно, металофон.
ХІД ГРИ
За бажанням обирається дитина, яка грає на дзвониках (високий регістр — грає маленький дзвоник, середній — дзвоник середнього розміру, низький регістр — великий дзвоник). Решті дітей роздаються картки із зображенням трьох дзвоників різного розміру.
(Музичний супровід на вибір музичного керівника.)
«ЩО ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО?»
Мета: закріплювати назви речей особистої гігієни та правила користування ними; виховувати бажання стежити за своїм здоров'ям та утримувати в чистоті речі особистої гігієни.
Матеріал: іграшки та предмети особистої гігієни, червона і синя скрині.
ХІД ГРИ
Перед дітьми на столі розташовані предмети особистої гігієни та іграшки. Діти повинні відібрати в червону скриню предмети, що потрібні для збереження здоров'я, та розповісти про їх призначення. У синю скриню — скласти іграшки.
«ОДЯГНИ ТА ВЗУЙ ЛЯЛЬКУ»
Мета: закріплювати назви одягу та взуття; учити послідовно одягатися та роздягатися; виховувати охайність, старанність, бережливе ставлення до своїх особистих речей та речей друзів, уміння за ними доглядати.
Матеріал: 2 ляльки, 2 комплекти одягу та взуття для ляльок, предметні картинки.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям об'єднатися у дві групи і допомогти своїй ляльці одягнутися на прогулянку. Перемагає та команда, яка послідовно та охайно одягне ляльку і впорається швидше. Одна дитина може одягнути тільки одну річ.
«ЩО БАРВІНОК ВІЗЬМЕ ДЛЯ КУПАННЯ?»
Мета: учити дітей доглядати за своїм тілом, своєчасно стежити за чистотою свого тіла; розвивати охайність, уважність.
Матеріал: кошик, тазок, мило, зубна паста, носовичок, гребінець, мочалка, шампунь, рушник, щіточка, зубна щітка, дзеркало, ножиці та ін.
ХІД ГРИ
Вихователь. Хлопчик Барвінок зібрався купатися. Йому запропоновано багато цікавих речей. Він запитує: чи всі ці речі необхідно брати для купання.
Вихователь пропонує дітям покласти в тазок ті речі, що необхідні для купання, а в кошик — ті, які йому не знадобляться. Дитина бере одну річ та розповідає про її застосування і кладе в обумовлене місце.
«ГОЛОВА»
Мета: закріплювати та уточнювати знання про голову, як частину тіла, про її значення у житті людини; поповнювати знання про те, що є на голові.
Матеріал: конверти з розрізними картинками із зображенням голів тварин, людей, птахів (на колену дитину).
ХІД ГРИ
Діти повинні сказати, кому належить голова, що є на голові, та які функції вони виконують. Вихователеві необхідно також з'ясувати: чим відрізняється голова людини від голів тварин, птахів.
«ЩО ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО»
Мета: закріплювати знання про посуд, назву предметів посуду та з якою метою використовується людиною; розвивати уважність, охайність; виховувати обережне ставлення до посуду, бажання утримувати його в чистоті.
Матеріал: предметні картинки або предмети іграшкового посуду, скриня.
ХІД ГРИ
Дітям пропонується по черзі дістати предмети посуду зі скрині, назвати його та пояснити, для чого він потрібен.
«У КУХОННІЙ ШАФІ»
Мета: формувати уявлення про столовий та чайний посуд, чому він так називається, яким є його призначення; розвивати уважність, зосередженість, зв'язне мовлення.
Матеріал: столовий та чайний посуд, 2 іграшкових столи, ведмедик, лялька.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям допомогти ведмедикові Мишкові та ляльці Оленці.
Вихователь. Ведмедик «зібрався готувати обід», а лялька «запросила подружок на чай». Але вони не знають, який їм посуд слід узяти в кухонній шафі.
Діти по черзі розставляють потрібний посуд, називають його та розповідають про його призначення.
«МИНУЛЕ — СУЧАСНЕ»
Мета: учити порівнювати та називати сучасний та народний посуд, помічати в ньому спільне та різне; розвивати дбайливе ставлення до посуду; виховувати інтерес до традицій минулого нашого народу.
Матеріал: сучасний та народний посуд, 2 іграшкових столи, скриня.
ХІД ГРИ
Вихователь. Приїхала бабуся Одарка, а в її сундуку переплутались усі види посуду — і сучасні, і ті, якими користувалися в минулому.
Діти повинні розподілити посуд на дві групи, називаючи його та розповідаючи про його призначення (сучасний необхідно поставити на один стіл, а той, яким користувалися в минулому, — на другий стіл).
«У ГОСТЯХ»
Мета: розвивати навички культурної поведінки за столом; учити користуватися столовими приборами; активізувати словниковий запас словами ввічливості; спонукати до вживання особових займенників.
Матеріал: столові прибори, чайні сервізи, цукерки, торт.
ХІД ГРИ
Гра проводиться у підгрупах. Одна дитина — «господар», решта — «запрошені».
«Господар» накриває на стіл для прийому гостей. Далі розігрується ситуація, коли «запрошені» приходять у гості.
«ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ОДЯГ»
Мета: закріплювати знання назв одягу; учити правильно описувати одяг; розвивати мислення, зв'язне мовлення.
Матеріал: предметні картинки, ігровий куточок «Магазин».
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує «завітати до магазину», щоб придбати новий одяг. Роль «продавця» спочатку виконує вихователь, а потім діти. Для того щоб придбати потрібний одяг, покупцеві слід назвати його та описати його (якого він кольору, для чого потрібен, у яку пору одягають тощо).
«ЯКИЙ ОДЯГ»
Мета: закріплювати знання про назви одягу; учити класифікувати його відповідно до призначення (домашній, святковий, спортивний, повсякденний); розвивати мислення, кмітливість; виховувати дбайливе ставлення до одягу різного призначення.
Матеріал: предметні картинки (одяг) або лялькове вбрання різного призначення; ляльки у вбранні різного призначення.
ХІД ГРИ
Вихователь повідомляє дітям про те, що в «магазин одягу надійшло дуже багато різного товару», тому «директор магазину просить про допомогу». Для того щоб «покупцям» було зручніше обирати для себе одяг, його слід розподілити відповідно до призначення.
Діти по черзі беруть предметну картинку, називають одяг, що зображений на ній, пояснюють його призначення і розташовують біля відповідної ляльки.
«ДОБЕРИ ВЗУТТЯ ДЛЯ МАРІЙКИ»
Мета: закріплювати назви взуття, знання про те, що воно існує для різних сезонів, буває чоловічим та жіночим; розвивати уважність; виховувати дбайливе ставлення до взуття.
Матеріал: предметні картинки із зображенням взуття, лялька Марійка.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує допомогти ляльці Марійці «зібратись» до дитячого садка. Про одяг вона вже все знає, а про взуття — ще ні. На полицях (мольберті) знаходиться взуття для всієї родини. Про це взуття слід розповісти Марійці (чоловіче чи жіноче взуття, для кого воно призначено, у яку пору носять). Те, що призначено для Марійки, потрібно покласти перед лялькою, а решту взуття — скласти в коробку.
«МОЇ РЕЧІ»
Мета: учити складати описові розповіді про свої речі (одяг, взуття), вживаючи речення з однорідними членами; розвивати зв'язне мовлення, мислення, уяву, творчість; виховувати бережливе ставлення до речей.
ХІД ГРИ
Варіант І
Діти по черзі описують свої речі.
Варіант II
Одна дитина виходить та описує одяг чи взуття, що одягнуте на комусь із дітей групи. Решта дітей повинні відгадати, про яку річ йдеться та кому вона належить.
«ДЕ Я ЖИВУ»
Мета: уточнювати і закріплювати уявлення дітей про місто, у якому вони живуть; закріплювати назви квітів українського вінка та домашню адресу; розвивати увагу, пам'ять; виховувати любов до рідного міста.
Матеріал: квіти українського вінка.
ХІД ГРИ Грають 5-6 дітей. Вихователь пропонує дітям назвати свою країну та місто, у якому вони живуть. Дитина бере одну квітку, прикладає її до вінка, пригадує назву та називає свою домашню адресу.
«ЩО З ЧОГО ЗРОБЛЕНО?»
Мета: формувати у дітей уявлення про народну іграшку; розвивати знання про те, що народна іграшка може бути виготовлена з глини, ганчірки, дерева, природного матеріалу, паперу; виховувати інтерес до минулого свого народу.
Матеріал: «чарівна торбинка», народні іграшки з різних матеріалів.
ХІД ГРИ
Діти утворюють коло, вихователь пропонує дістати з «чарівної торбинки» народну іграшку. Дитина повинна розповісти, що це за іграшка та з якого матеріалу зроблена. Після завершення гри вихователь дає можливість пограти з іграшками.
«ОДЯГНИ ЛЯЛЬКУ»
Мета: закріплювати назви частин українського національного одягу для дівчинки та хлопчика; розвивати уважність, зосередженість; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.
Матеріал: дві ляльки (хлопчик, дівчинка); український одяг; сучасний одяг.
ХІД ГРИ
Вихователь. Іванко та Оксанка збираються на гостини до дідуся та бабусі до українського села святкувати Великдень.
Вихователь пропонує допомогти лялькам одягнутись в українське вбрання.
Варіант І
Діти по черзі беруть частину одягу, називають її та одягають ляльку.
Варіант II
Вихователь об'єднує дітей у дві команди. Дівчатка одягають Оксанку, хлопчики — Іванка. Перемагає та команда, яка швидко, безпомилково та охайно одягне ляльку.
«МИ — ПОМІЧНИКИ»
Мета: розвивати уміння складати речення за картиною, а також зв'язне мовлення; виховувати інтерес до гри.
Матеріал: скринька; предметні картинки, на яких зображено дії дітей.
ХІД ГРИ
Діти по черзі витягають зі скрині картинки і складають речення. Наприклад: «Хлопчик допомагає мамі підмітати підлогу». Або: «Дівчинка разом із бабусею миє посуд».
«СКАЖИ: ЧИЯ ЦЕ РІЧ»
Мета: вправляти дітей у називанні та вживанні в повсякденному житті прислівників, прикметників; розвивати інтерес до гри.
Матеріал: предметні картинки (речі домашнього вжитку, одяг, посуд, інструменти тощо).
ХІД ГРИ
На килимку розкладаються предметні картинки зображення» донизу. Вихователь пропонує дітям по черзі підійти, узяти картинку і сказати, що на ній зображено та кому з родини може належати ця річ.
«РАЗОМ ІЗ МАМОЮ НА КУХНІ»
Мета: вправляти дітей у добиранні антонімів; закріплювати назви предметів вжитку, посуду, продуктів харчування; розвивати позитивні емоції.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям уявити, що вони зараз знаходяться з мамою на кухні та збираються їй допомагати.
Вихователь. Мама розрізала кислий лимон, а я... (Дитина повинна сказати навпаки: «А я — солодку грушу, або солодке яблуко...»)
• Мама поставила чашку на високий стіл, а я —...
• Мама насипала борщ у глибоку тарілку, а я —...
• Мама налила гарячий чай, а я —...
• Мама п'є холодне молоко, а я —...
«НАЗВИ ІНАКШЕ»
Мета: вправляти у добиранні синонімів; розвивати мислення, уяву.
Матеріал: фанти.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям уявити, що вони знаходяться з мамою на кухні або з татом на прогулянці у парку, чи з бабусею на подвір'ї...
Вихователь називає дію, а дитина повинна назвати її інакше. За кожну правильну дію вона отримує фант. Перемагає той, у кого виявиться більше фантів.
«ДОБЕРИ КОЛІР ДО СЛОВА»
Мета: розвивати уміння розрізняти добрі, ніжні, лагідні, пестливі, сердиті, злі слова; вправляти в умінні позначати кожне сказане слово відповідним кольором; розвивати позитивні емоції, бажання спілкуватися тільки добрими словами.
Матеріал: лялька Розумничка, «чарівна скринька», набір кольорових олівців або кружечків для кожної дитини, аркуші паперу.
Словник: назви кольорів та відтінків.
ХІД ГРИ
До дітей заходить лялька Розумничка з чарівною скринькою, у якій знаходяться різні слова, які вона зібрала, спілкуючись із різними людьми — і добрими, і злими.
Розумничка називає слово, а діти повинні намалювати це слово (дібрати до нього колір: жовтий — добре, чорний — зле) та обґрунтувати свій вибір.
«ДОБРЕ — ПОГАНО»
Мета: вправляти в умінні розпізнавати добрі та погані вчинки, описувати та давати їм оцінку; розвивати дружні стосунки, бажання допомагати.
Матеріал: сюжетні картинки, на яких зображені вчинки дітей; червона і сіра скриньки.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі взяти картинку, оцінити вчинок, зображений на малюнку, та описати його. Картинки із зображенням гарних вчинків діти складають у червону скриньку, а з поганими — в сіру.
«ДОБРИЙ — ЗЛИЙ»
Мета: розвивати уміння розрізняти у казкових сюжетах добрих та злих персонажів; учити обґрунтовувати свої відповіді; виховувати позитивні емоції, бажання творити добро.
Матеріал: іграшки або картинки із зображенням персонажів знайомих казок; предметні картинки (сонечко, хмаринка).
ХІД ГРИ
Чарівниця Казка запросила всіх казкових героїв на бал, але для того, щоб вони всі не посварилися, слід розподілити їх на добрих і злих. Діти по черзі обирають казкового героя, пригадують, з якої він казки, дають йому оцінку (добрий чи злий). Діти обґрунтовують свою відповідь, ставлять доброго героя на стіл до сонечка, злого — до хмаринки.
«ХТО ДЕ ЖИВЕ?»
Мета: вправляти в умінні розрізняти та називати житло людей, знайомих диких та свійських тварин, птахів; виховувати інтерес до гри.
Матеріал: предметні картинки із зображенням людини, птахів та тварин (по одній перед кожною дитиною); на набірному полотні розташовані картинки будинку, сараю, лісу, гнізда тощо.
ХІД ГРИ
Кожна дитина по черзі перевертає свою картку, називає: хто на ній зображений, де він живе і ставить його до відповідного малюнка на мольберті. Решта дітей за допомогою жестів показують: згодні вони з відповіддю чи ні.
«КВІТКА МОЇХ ПРАВ»
Мета: формувати знання про права дитини; учити її називати право; знайомити з його схематичним позначенням; розвивати мислення, уважність.
Матеріал: дві квітки, на пелюстках яких зображені схеми (права дитини); два набори різних сюжетних картинок.
ХІД ГРИ
Діти об'єднуються у дві команди, кожна з яких повинна дібрати до кожної схеми малюнок із зображенням права дитини. Перемагає та команда, яка першою безпомилково збере квітку.
«ПРОФЕСІЇ»
Мета: формувати знання про різні види професій; розвивати вміння описувати професію; виховувати інтерес до різних видів професій.
Матеріал: картинки із зображенням різних професій.
ХІД ГРИ
Діти по черзі дістають зі скрині картинку, називають професію, що на ній зображена, та описують її.
«КОМУ ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ РОБОТИ»
Мета: закріплювати назви професій та інструментів, якими користуються люди; розвивати уважність, кмітливість.
Матеріал: мольберт із картинками із зображенням людей різних професій; предмети, що необхідні для людей цих професій.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям відібрати предмети, що потрібні для відповідної професії.
«ВІДГАДАЙ НА СМАК»
Мета: закріплювати вміння розпізнавати фрукти, овочі, продукти харчування, деякі страви за смаком; учити відповідати на запитання; виховувати уважність, зосередженість.
Матеріал: фрукти, овочі, страви на тарілочках, серветки, ложки.
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що мама - «кухар» передала для дітей дуже відомі страви, овочі, фрукти. Діти із заплющеними очима куштують страву, називають її та розповідають про її смак.
«ВІДГАДАЙ: ХТО Я»
Мета: вправляти в умінні за допомогою пантоміми показувати якусь професію; розвивати уяву, фантазію, творчість.
Матеріал: клубочок, паперові призи.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі обрати якусь професію та показати її без слів. За допомогою клубочка обирається послідовність гравців. Виграє та отримає приз той, хто краще покаже професію.
«ЧИМ БАГАТА ХАТА»
Мета: закріплювати знання про інтер'єр української хати, назви предметів українського національного побуту; розвивати уважність; виховувати інтерес до національних традицій.
Матеріал: сундук, предмети українського національного побуту.
ХІД ГРИ
Діти по черзі витягають зі скрині один предмет національного побуту, пригадують його назву та розповідають: для чого він застосовується.
«КОЛИСЬ І ЗАРАЗ»
Мета: закріплювати знання про сучасні та народні іграшки; учити порівнювати їх та знаходити те, чим вони різняться; виховувати любов та бережливе ставлення до іграшок.
Матеріал: велика скриня із сучасними та народними іграшками.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі дістати зі скрині іграшку та розповісти: коли нею грались — колись чи зараз. Сучасні іграшки кладуть на один стіл, народні — на другий. Після того, як усі іграшки дістали, їх порівнюють між собою.
«Я БУДУ ВДЯЧНИЙ»
Мета: вправляти у називанні лагідних слів, слів подяки для членів своєї родини; виховувати чуйність, любов до сім'ї та рідних людей.
Матеріал: квіти.
ХІД ГРИ
Вихователь пояснює, що діти завітали на «галявину вдячності». Пропонує дітям по черзі називати лагідні слова для членів сім'ї та брати одну квітку. Перемагає той, хто «зібрав більший букет». Слова не повинні повторюватися.
«СКАЖИ ЛАГІДНО»
Мета: вправляти у добиранні слів зі зменшено-пестливими суфіксами; розвивати мислення.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям слово або ім'я когось, а діти повинні назвати його пестливо, лагідно. Ведучим може бути дитина.
«УМІЙ СКАЗАТИ — УМІЙ ЗМОВЧАТИ»
Мета: учити дітей етикету спілкування, уміння цікаво розповідати про щось та вислуховувати свого співрозмовника, не перебиваючи; виховувати делікатність, тактовність.
ХІД ГРИ
Гра проводиться в парах. Вихователь пропонує дітям розповісти або поділитись чимось цікавим. Один розповідає, а другий слухає. Потім діти міняються місцями.
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА»
Мета: закріплювати назви речей народного побуту; виховувати інтерес до предметів українського побуту. Матеріал: скринька, речі народного побуту.
ХІД ГРИ
Дітям пропонується по черзі діставати зі скрині речі, називати їх та розповідати, як їх застосовували раніше.
«ПЕРЕТВОРЕННЯ СЛІВ»
Мета: розвивати уміння добирати слова-антоніми; розвивати уважність, зосередженість.
Матеріал: кубики.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує побудувати з кубиків вежу, граючись зі словами. Вихователь говорить сполучення слів, а та дитина, яка правильно добере антонім, ставить кубик.
• Мама добра, а...
• Тато високий, а...
• Брат спритний, а...
• Дідусь старенький, а...
• Бабуся весела, а...
• Сестричка працьовита, а...
«ЯКІ КВІТИ У ВІНОЧОК?»
Мета: закріплювати назви польових квітів, що вплітають у вінок, називати їх значення; розвивати вміння складати квітку з пелюсток.
Матеріал: серединки та пелюстки квітів (ромашка, чорнобривець, мак, барвінок).
ХІД ГРИ
На килимку перед дітьми розкладені серединки квіток. Діти об'єднуються у чотири команди. Вихователь розсипає з кошика різнокольорові пелюстки і пропонує дітям кожної команди скласти свою квітку, назвати її та пригадати: яке вона має значення у вінку. Перемагає найспритніша команда.
«ЗНАЙДИ РУШНИЧОК»
Мета: закріплювати назви та зовнішній вигляд українських рушників («грайлик», «росяничка», «утирач», «сімейний»); учити за описом обирати рушник і називати його; виховувати інтерес до рушника, як до народного оберега.
Матеріал: 4 рушничка, іграшка-бджілка.
ХІД ГРИ
Діти за описом вихователя обирають відповідний рушник, дають йому назву, садять на нього бджілку. Ведучим може бути дитина.
«ХТО ДЕ ЖИВЕ»
Мета: формувати уявлення про те, що крім українського народу, існує ще багато народів; розвивати уміння називати одним словом людей різних народів; виховувати повагу до всіх людей світу.
Матеріал: глобус, карта світу, картинка людей у різних національних костюмах.
ХІД ГРИ
Вихователь розпочинає речення, а діти його завершують.
Вихователь. В Україні живуть... (українці).
• У Росії живуть...
• У Білорусі живуть...
• У Грузії живуть...
• У Японії живуть...
• У Китаї живуть...
«ЖИТТЯ РОСЛИН»
Мета: закріплювати назви дерев, їх плодів та фази росту рослин; розвивати мовлення, дрібну моторику, мислення; виховувати інтерес до життя рослин.
Матеріал: предметні картинки із зображенням дерев, їх плодів у різні фази росту (насіння, пагонець, дерево з плодами); олівці; аркуші паперу.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям дати відповідь на запитання: «Чи мають дерева життя? Яку користь приносять дерева? »
Діти розкладають предметні картинки по порядку за фазами росту дерева. Вихователь роздає дітям аркуші паперу та пропонує намалювати дерево з плодами.
«ЛІСОВІ СЛОВА»
Мета: вправляти в добиранні іменників до прикметників; виховувати любов до природи, лісу та його мешканців.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує здійснити подорож до лісу, озирнутися навколо та разом пограти.
• Маленький... (гриб, кущ).
• Полохливий... (зайчик).
• Спритна... (сорока).
• Хитра... (лисиця) та ін.
Чим зайняти дитину вдома у вільний час
Яким би не було дитя за характером і рухливістю — невгамовний бешкетник або тихоня, йому необхідна участь та турбота батьків. Часом у метушні, не вистачає часу і сил пограти з дитинчам, почитати йому або поговорити. Куди простіше включити мультики, ніж відкласти свої справи і разом, з користю провести час. Існує багато способів захопити маленького чимось цікавим, пізнавальним і не завжди при цьому брати участь у процесі, а лише бути неподалік та просто спостерігати. Габарити квартир не дозволяють проводити активні і рухливі ігри, та й не завжди це буває доречно. Краще в цих умовах вдатися до більш спокійним розваг. Варіантів насправді нескінченна безліч.
Кілька порад, як можна використовувати підручні засоби:
-
влаштувати спільний перегляд казок і мультфільмів з вашими коментарями: їх можна давати попутно займаючись своїми клопотами в цій же кімнаті;
-
запропонувати розмальовки з улюбленими персонажами і олівці;
-
цікавлять дітей і всілякі коробки, ящики, ємкості: їм цікаво їх відкривати й закривати;
-
можна надати в розпорядження малюка справжні «дорослі» речі і предмети, що не б'ються і не ламаються, і показати, що з ними можна робити: намотуйте нитки на палиці і котушки, нанизуйте прищіпки на мотузки і т. п.
Розвиваючі ігри, які повинні бути в кожній родині:
-
Зацікавити дитину можна ліпленням з пластиліну. Яскравий, барвистий і податливий, він доставить масу задоволення та нових вражень.
-
Не бійтеся дозволяти малювати пальчиковими фарбами, адже вони легко змиваються, розвивають мову і дрібну моторику, позбавляють від негативних емоцій, страхів та образ.
-
Збирання пазлів відмінно сприяє тренуванню пам'яті, розвитку уяви та логічного мислення, концентрації уваги. Підберіть набір, відповідно до віку дитини. І вже точно багато вечорів поспіль ваш непосида буде зайнятий.
-
Конструктори розширюють дитячий кругозір, змушують думати.
-
Кінетичний і живий пісок — не менш корисне заняття. Придбавши його, ви зможете організувати пісочницю на столі або на підлозі. Він особливий: не брудниться, його можна легко зібрати, а залишки видалити пилососом, навіть з килима. Якщо його проковтнути, нічого страшного не станеться, він нешкідливий.
Діти люблять різноманітність, оскільки не можуть надовго зосередитися і швидко перемикають увагу. Проявіть фантазію, допомагайте, грайте з ними на перших порах, а потім вони й самі впораються.
Чим молодша дитина, тим вона менше здатна тривалий час утримувати увагу. Тому чергуйте розвиваючі ігри з активними.
«Ігри з крупами» (від 2 до 3 років)
Мета ігор: розвиток моторики і мислення, тактильних відчуттів.
1) Запропонуйте малюкові пересипати крупу ложкою з чашки в чашку або з миски в миску, насипати її порівну в кілька маленьких чашок. Покажіть дитині, як тримати правильно ложку: не в кулаці, а трьома пальцями. Також попробуйте пересипати крупу через лійку.
2) Запропонуйте малюкові перебрати суміш круп, розклавши її по купках: в першу — сочевицю, в другу — гречку, в третю — горох.
3) Насипьте на піднос (бажано, кольоровий) тонким шаром манну крупу. Покажіть малюкові, як можна пальчиками малювати все, що заманеться. З 3-х літніми дітьми можна вчитися писати літери і цифри.
Важливо! Ігри з крупами потрібно проводити обов’язково під наглядом дорослих! Щоб горох або квасоля випадково не опинилися у малюка в вусі або носі.
«Підбери кришечку за розміром» (від 2 до 4 років)
Мета гри: розвиток зорової та моторної координації.
Поставьте перед дитиною на столі 4-6 пляшечок і банок різних розмірів з кришками. Повільно зніміть кришки і закрутіть назад. Потім перемішайте кришки і дайте можливість дитині самій підібрати до пляшечки відповідну кришку.
«Чарівний мішечок» (від 3 до 5 років)
Мета гри: знайомство з різними предметами, розвиток тактильних відчуттів.
Вам знадобиться мішечок з 8-10 знайомими дитині предметами (наприклад, свисток, гребінець, шнурок тощо).
Зав’яжіть дитині очі або попросіть закрити їх. Нехай малюк витягне з мішечка один предмет і спробує навпомацки вгадати, що це. Після того, як дитині вдасться відгадати всі речі з мішечка, можна замінити їх на інші, поступово підвищуючи рівень складності залежно від віку малюка. У цій грі також можна використовувати предмети, які починаються на одну букву (наприклад, якщо ви вивчили букву “Л”, в мішечок можна покласти лист, ложку, ластик тощо).
«Вироби своїми руками» (від 2-3 років і старше)
Можна використовувати практично будь-які підручні засоби: шишки, гілочки, жолуді, листочки тощо. Скріплювати їх можна пластиліном, клеєм, зубочистками або будь-якими іншими засобами (головне, аби клей не був токсичним для малюка!). Також спробуйте працювати з ватою, стрічками, ґудзиками або звичайними вовняними нитками. Можна навіть використовувати все те, що ми зазвичай викидаємо в сміття: гілочки, що залишилися від винограду; шкірку апельсинів; фруктові кісточки і ін.
Вироби можна оформляти у вигляді окремих фігурок або встановлювати їх на картоні або в коробці, придумуючи на ходу цілі історії й казки з участю створених вашими руками персонажів. У процесі можна додавати до них все нові й нові елементи, придумуючи відгалуження до основної сюжетної лінії. Тут просто неоране поле для вашої творчості і польоту фантазії! Ось побачите, вашій дитині обов’язково сподобається!
І будьте здорові!
Гра: “Віршограй”
Актуальність: для батьків і вихователі
Основна мета гри:
розвивати уважність та мислення шляхом зацікавлення дитини веселим віршиком, гарним, яскравим зображеннями пухнастиків – тварин, м’якою іграшкою, тощо.
Хід гри:
Батьки розкладають перед дитиною яскраві картки з зображенням тварин, іграшки-тваринки, гарні фотографії (або ловлять свого домашнього котика). Дитина знайомиться з звірятами, далі, звертаючись до дитини, читаємо вірш і пропонує знайти до нього картинку (предмет який ми приготували).
Як додаток, можна ускладнити: визначити це свійська, чи дика тварина; назвати характерні ознаки поведінки та зовнішності тваринки; чим можуть буди сході свійська та дика тварина (наприклад: свинка та дикий кабан; кролик та заєць; вовк та собака).
Рекомендуємо Вам наступні вірші:
Заєць в лузі
Заєць в лузі сіно косить,
А зайчиха в скирту зносить,
А малесенькі зайчата,
Куцохвостики вухаті,
Возять возом сіно в хату,
Щоб було м’якенько спати.
А. Костецький
Малюнок
Жваві очі, гостре личко –
Намальована лисичка.
Біля неї лисенятко –
Мов каштанове зернятко.
Щоб спочить могла лисичка –
Трохи кущиків, травички.
Т. Майжалович
Їжачок
Ходить лісом їжачок,
За плечима – рюкзачок.
Він збира грибочки,
Висипає в бочку,
Солить їх на зиму
І ласує ними.
І. Січовик
Котик
Котик мився язичком,
Я прийшов із рушничком.
- Ось,- кажу – рушник приніс:
Витри вуха, витри ніс!
а рушник не глянув котик:
Витер лапкою свій ротик.
Г. Гриненко
Ведмідь
Буркотливий, вайлуватий
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку – у барлозі спати.
Як зачує він весну,
Прокидається від сну.
В. Гринько
Коза
Йде коза під парканом,
Щось думала погане:
-Ме-ме-ме! Капусту хочу!
Зараз на город заскочу.
Песик в буді, мабуть спить,
Буду шкоду я робить!
Ме-е-е!
В. Паронова
Вовк
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є – жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся і примовк.
Грізний звір цей, звісно, вовк.
В. Гринько
Ігри на розвиток пам’яті та уваги
Крамниця
Дати дитині завдання «піти» до «крамниці» та «придбати» необхідні предмети, назви яких потрібно запам’ятати. Починати необхідно з 2–3 предметів, поступово збільшуючи їхню кількість до 5–6. У цій грі рекомендується мінятися ролями: і дорослий, і дитина по черзі можуть бути дочкою (або сином), і мамою (або татом), і продавцем, який спочатку вислухує замовлення покупця, а по-тім уже добирає «товар». «Крамниці» можуть бути різноманітними: «Хліб», «Молоко», «Іграшки», «Овочі».
Чудесний мішечок
Для гри потребується 10–12 іграшок, що добре знайомі дітям. Дорослий по черзі виймає з мішечка іграшки, дитина називає та розповідає про її призначення. Дорослий дає можливість розглянути всі іграшки, що виставлені в ряд. Після цього він пропонує назвати іграшку, що залишилася у мішечку.
«Зваримо борщ»
Запропонувати дітям «зварити борщ». Кожній дитині пошепки на вушко називаємо овоч. Дорослий розповідає про те, як зварити борщ, послідовно називаючи овочі: буряк, морква, картопля, цибуля, капуста, часник, помідор, перець, петрушка. Дитина, яка названа цим овочем, вистрибує в середину кола («каструлю»). Після того, як «зварили борщ», запропонувати дітям повторити набір овочів для борщу.
Хто за ким?
Ведучий, подивившись на дітей, які вишикувалися одне за одним, повинен відвернутися й назвати, хто за ким стоїть. Згодом ведучим стає інша дитина.
День народження
Повідомити дітям про те, що в зайчика Вуханя незабаром день народження, тому прийдуть гості, щоб привітати іменинника. А як кличуть гостей — він дізнається згодом. При-готувати 5–8 іграшок (ведмежат, зайчат, цуценят, ляльок), назвати їхні імена, посадити за стіл. Дитина, яка обрана на роль зайчика, по-винна почастувати їх чаєм, називаючи кожного гостя на ім’я. Кількість гостей можна збільшувати.
Повтори одне за одним
Першому гравцеві потрібно назвати яке-небудь слово. Другий гравець повторює його, називаючи своє слово, третій — повторює всі слова, додаючи своє слово тощо. Той, хто припустився помилки, залишає гру.
Що змінилося?
Розставте на столі 5–6 предметів. Запропонуйте дитині уважно їх розглянути впродовж 1–2 хвилин. Коли малюк відвернеться, змініть місцями 2–3 предмети, а потім запитайте: «Що змінилося?»
Слухай і виконуй
Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Можна повторити завдання двічі. Потім діти повинні виконати ці дії у тій послідовності, в якій вони були названі ведучим.
Завдання 1. Повернути голову праворуч, повернути голову прямо, опустити голову вниз, підвести голову.
Завдання 2. Підвести праву руку, підвести ліву руку, опустити обидві руки.
Завдання 3. Підняти праву ногу, опустити праву ногу, присісти.
Картинка допомагає слову
Для гри необхідно приготувати 10 слів та 10 картинок, пов’язаних із цими словами за змістом. Наприклад, слова: світло, гніздо, стілець, дерево, музика, школа, обід, сад, ліс, річка. Картинки: електрична лампочка, ластівка, стіл, листок, скрипка, портфель, тарілка, яблуко, вовк, риба. Послідовно вимовляйте слова, а дитина до кожного слова добирає картинку.
Запам’ятай слова
Назвіть 10–12 слів, за змістом не пов’язаних одне з одним: собака, дерево, літак, тарілка, будинок, мама, сонце, море, помідор, стілець. Дитина повинна запам’ятати їх і відразу після прочитання назва-ти. Гру рекомендується повторити через декілька днів, тиждень. Якщо кількість слів, названих дитиною збільшиться, її пам’ять поліпшується.
Знайди помилку
Приготуйте картинку, на якій допущено 5–6 помилок. Наприклад, на малюнку, де зображені зимові ігри дітей, можна домалювати дерево із зеленими листочками, квіти, дівчинку в босоніжках тощо. Ускладнити гру можна, збільшивши кількість помилок і зробивши їх менш помітними.
Знайди такий самий
Запропонуйте дитині обрати таку саму (за кольором, розміром) кульку, як у вас. Можна ускладни-ти гру, збільшивши кількість предметів, відмінності між якими менш помітні.
Усі предмети на одну літеру
Об’єднайте дітей у команди. Напишіть на дошці якусь літеру, наприклад, К. Кожна команда упродовж 1–3 хвилин повинна знайти та запам’ятати всі предмети в кімнаті, що починаються на цю літеру. Потім команди по черзі називають ці предмети. Перемагає та команда, яка назвала найбільшу кількість предметів на задану літеру.
Чотири стихії
За командою ведучого діти виконують відповідні рухи:
• «земля» — діти опускають руки донизу;
• «вода» — діти простягають руки вперед;
• «повітря» — діти підводять руки догори;
• «вогонь» — діти роблять колові рухи руками, згинаючи їх у ліктях і зап’ястях.
Батькам про фізичне виховання в сім’ї
Кожна дитина відчуває природну потребу в активному
русі. І дуже важливо, коли в сім’ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов’язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка..
Види занять фізичними вправами дітей у сім’ї:
- ранкова гімнастика;
- ранкова спеціалізована гімнастика;
- фізкультхвилинка;
- заняття із загальної фізичної підготовки;
- самостійні тренувальні заняття;
- участь у змаганнях;
- прогулянки ( лижні, велосипедні, пішки);
- процедури для загартування;
- туризм;
- рухливі і спортивні ігри.
Тривалість домашнього заняття можна бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття.
-
Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хвилин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для великих м’язових груп.
-
Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – 45 хв.
-
Після вечері займатися із дітьми фізичним вихованням не рекомендується.
Щоб дитина з задоволенням займалася фізичною культурою ви повинні підбадьорити, зацікавити дитину
Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.
Слід па’мятати що, кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв’язку з чим вони поділяються на п’ять основних груп.
-
До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.
-
До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).
Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.
-
До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування.
-
П’яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.
Основні правила безпеки, яких потрібно обов’язково дотримуватися під час
виконання фізичних вправ.
-
Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап’ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна.
-
Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від невдалого повороту або удару.
-
Всі захвати повинні ґрунтуватися на вдосконалішому знанні можливостей Вашої дитини.
-
Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги доросло
-
го. Тоді з’явиться відчуття впевненості в руках.
-
Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м’якій підстилці ( килимку, траві).
-
У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози ( нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1 – 2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.
-
Тривалий час на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирає
ться на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у
висінні ( наприклад, на кільцях).
-
Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння ( наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.
-
Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи
дитина повинна виконувати повільно й зосереджено.
-
Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже
більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.
Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це
буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть..
ЩОБ ДИТИНА БУЛА ЗДОРОВОЮ
(ПОРАДИ БАТЬКАМ)
1. Прокидатись кожен день о тій самій годині. Дотримуватись режиму дня.
2. Загартовувати свій організм, починаючи день з ранкової гімнастики.
3. Умиватись холодною водою з милом.
4. Чистити зранку зуби.
5. Чисті руки, помиті овочі та фрукти допоможуть дитині уникнути шлункових хвороб.
6. Більше рухатися, перебувати на свіжому повітрі.
7. Берегти очі: не дивитись довго телевізор. Не роздивлятись малюнки лежачи, робити зарядку для очей.
8. Щоб горло було здоровим — дихати носом, особливо взимку та восени.
9. Користуватися гребінцем, носовичком.
10. Правильно сидіти за столом — не горбитися, ноги ставити на підлогу.
11. Вчасно лягати спати. Під час сну організм відпочиває, міцніє, росте.
12. Добре ставитися до всіх і до всього, робити добрі справи — це теж здоров'я дитини.
Створюйте у сім'ї спокійну психологічну атмосферу, приділяйте більше часу для спілкування з дітьми. Оскільки дитина діє за прикладом оточуючих людей, то дорослі в першу чергу повинні самі дотримуватися цих рекомендацій.
Здорове життя - правильне дихання .
Від нашого дихання залежить наше здоров’я. Частота і глибина вдихів та видихів впливають на всі функції організму. Процес дихання нерозривно пов'язаний із кровообігом, обміном речовин та енергії в організмі, а також із важливими функціями – сном, пам’яттю, емоційним тонусом, працездатністю, фізіологічними резервами організму, його адаптивною здатністю.
Отже, дихання – основа нашого життя та здоров’я, найважливіша функція та потреба організму.
Керувати диханням не важко – треба лише навчитися виконувати спеціальні дихальні вправи. Дихальні вправи примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже, запобігають розумовій та фізичній утому. Регулярне виконання таких вправ сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, поліпшенню перистальтики, кровообігу, серцевої діяльності, тощо.
ЗАЙМАЄМОСЯ ФІЗКУЛЬТУРОЮ РАЗОМ
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий. Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина.
2. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, яка причина її негативних реакцій .
3. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови.
5. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.
6. Не відмовляйте дитині в проханнях купити йому гантелі або навісну поперечину для підтягування.
7. Не міняйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що йому подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти разученi рухи.
8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала розхлябаності, недбалості, виконання абияк.
9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не з
астосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом
10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!
Формуємо правильну поставу в дітей
• своїм прикладом постійно показуємо дитині, як потрібно правильно ходити і
тояти;
• слідкуємо за тим, чи правильно дитина ходить:
• руки не повинні «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука — з правою ногою;
• постійно слідкуємо за поставою дитини в положенні сидячи — спина дитини
менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці усією стопою;
• залучаємо дитину до фізичної культури, спорту, забезпечємо різні навантаження на на м'язи з метою їх тренування, адже слабкі м'язи погано утримують скелет;
забезпечити дитині повноцінне харчування, яке сприятиме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте
Поради батькам
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються,чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнену чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно.
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того,
чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги.
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. 'Покарання не допомагають дитині виробити навички юконтролю і поваги до інших.
ФАКТИ ЩО ВАС МОЖУТЬ ЗДИВУВАТИ
Діти часто не розуміють, чому їх покарано.
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте
Завітайте у світ цікавих арт-терапевтичних технік,які допомужуть розвивати здібності до емоційно-вольового регулювання, творчу уяву, самовираження, підняття самооцінки, та стійку Я-концепцію малюка.
1. Незвичні способи малювання
Відбитки пальців
Правила. Підготуй такі речі:
-
шматочки мочалки;
-
фарби;
-
вода;
-
пензлик;
-
ручки, олівці або фломастери.
Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!
Малюнки мильними бульбашками
Правила. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд.
Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок.
А тепер – увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до бульбашок. Дай просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів.
Дмухавки
Правила. Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.
2. Ігри з книгами. Цікава подорож у світ фантазій та пригод
Фантазер
Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.
Детектив
Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.
3. Розвиваючі ігри
Будуємо шалаш
Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.
Озвучка
Правила. Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!
Вгадай
Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.
Тіні
Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.
4. Проста наука
Міні-вулкан в домашніх умовах
Що вам потрібно:
-
cкляна баночка з кришкою, що закручується;
-
рослинна олія;
-
куркума;
-
глечик або прозора ємність.
Змішайте олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан.
Танець яйця
Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі!
Що вам потрібно:
1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми).
2. Круглий піднос із рівним дном.
Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення.
Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці.
Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися.
Секретне невидиме чорнило
Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку.
Що вам потрібно:
-
Половина лимона;
-
Вода;
-
Ложка;
-
Миска;
-
Ватна паличка;
-
Білий папір;
-
Лампа.
Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води.Змішайте воду і лимонний сік ложкою.Умочіть ватяну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним.
Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь, нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою.
Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.
5. Вироби своїми руками
Саморобний блокнот
Створіть яскравий особистий блокнот для дитини, де можна записувати її графік на день або на тиждень. Оформіть і прикрасьте разом новий блокнот і внесіть перші завдання для дитини. З таким підходом навіть завдання «прибратися у кімнаті» буде виконуватися з великим бажанням.
Колаж бажань
Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми.
Іграшки з яєчних лотків
Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби для любителів машин: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор.
Ідеї виробів з картонних упаковок для яєць для любителів автотранспорту: розповідаємо і показуємо, як зробити з яєчних лотків машинки на будь-який смак.
Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби для любителів машин: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор.
Що знадобиться для виробів з лотків від яєць:
-
картонні яєчні лотки
-
фарби
-
ножиці
-
клей, клейка стрічка
-
коктельні трубочки або палички від льодяників
-
палички для морозива
-
кольоровий папір, картон
А тепер детально розповідаємо, і показуємо, як зробити шикарні вироби у вигляді різного автотранспорту з яєчних лотків.
Пожежна машина з картонних упаковок для яєць
Така машина з лотків для яєць – просто мрія для будь-якого майбутнього пожежника. У таку машину поміститься абсолютно все, що треба для гасіння пожежі: і сходи із зубочисток (чи з коктельних соломинок і паличок від льодяників), і брандспойт. Але головне – це сирена.
Мотоцикл з яєчного лотка своїми руками
Мотоцикл з коляскою, як із старих мультфільмів або кіно. Заразом можна розповісти дітям про те, який транспорт був в ужитку за часів вашого дитинства, як відрізнялися мотоцикли тоді і зараз, а також, як одягалися мотоциклісти.
Вертоліт з картонних лотків для яєць
Для додаткових деталей вертольота вам знадобляться зубочистки, пластилін, картон, палички для морозива.
Завдяки своїм невеликим розмірам такий вертоліт може приземлитися де завгодно, а також відправитися разом з дитиною у будь-яку подорож: будь то похід в магазин, до лікаря або поїздка на машині.
Потяг з картонної упаковки для яєць
Цей потяг може бути таким довгим, яким ви тільки захочете. Ну або таким довгим, наскільки вистачить у вас яєчних лотків.
А ще це потяг зможе перевезти масу дрібних іграшок з однієї кімнати в іншу.
Двоповерховий автобус з яєчних лотків
Для такого виробу підійдуть два картонні лотки на шість яєць. Склеюємо їх між собою, прикрашаємо, кріпимо основу або замість картонних коліс кріпимо колеса від старої машинки. Все. Двоповерховий автобус готовий відправитися в подорож, наприклад, по паперових вулиц Парижу.
Корабель з лотків для яєць
Якщо звичайні паперові кораблики вже набридли, пропонуємо змайструвати справжній фрегат з картонних контейнерів від яєць.
І тільки від вас залежить, буде це піратський корабель або, навпаки, корабель з яскраво-червоними вітрилами, який пливе, щоб знайти Асоль. А доки ви вирішуєте: “Ахой! Все на борт! Підняти якір”!.
Самоскид з картонних упаковок для яєць
Шикарний самоскид, в якому можна перевозити що завгодно. Наприклад, родзинки замість гальки, цукор рафінад замість цегли, а сіль – замість піску.
Екскаватор своїми руками з яєчних лотків
Малий та молодецький. Саме так можна охарактеризувати цей екскаватор з яєчних лотків. І він неодмінно вам згодиться, якщо ви надумаєте затіяти велике будівництво.
Тепер ви знаєте, як можна зробити машинки з картонних лотків для яєць. Бажаємо весело провести час разом з дітьми, займаючись виробами з яєчних лотків!
Скріплюємо клеєм, зубочистками, скотчем. Розфарбовуємо – і нова іграшка готова!
Весело і з користю проводьте час із дітьми та будьте здорові!
Проста наука: лава лампа
Як добре, коли спільні ігри з дітьми не тільки веселі та цікаві, але і повчальні. Одна з найпростіших, і в той же час забавних ігор, при цьому з науковим ухилом – в домашніх умовах зробити лавову лампу, своїми руками!
Хтось скаже – «Навіщо так замарачуваться?. Можна ж купити, вона не дорога ….». Так можна і купити, але зроблена своїми руками, спільно з дітьми, принесе більше радості і задоволення, та й навчить дітей маленькому чаклунству. І повірте, вам доведеться, запастися компонентами у великій кількості, тому що ваші діти захочуть повторити це знову і знову.
Але не переживайте самих компонентів не багато, все, що вам потрібно, це олія, вода, харчовий барвник та таблетки Алка-Зельтцер (або їм подібні).
Візьміть прозорий стакан і на 3/4 заповніть олією.
Додайте води.
Додайте кілька крапель харчового барвника.
Потім опустіть таблетку Alka-Seltzer
Трохи почекайте …
Насолоджуйтесь кольоровими бульбашками.
Для барвистості спробуйте змішати кілька кольорів!
Це просте, але безумовно веселе і захоплююче заняття для ваших дітей.
Виріб для самих маленьких: як зробити магніт з пальчиковими малюнками малюка
Ідеї як зробити магніт з пальчиковими малюнками малюка. Вашій дитині обов’язково сподобається така затія. Виріб магніт своїми руками – простий і оригінальний подарунок на День матері або День батька, чи просто на пам’ять.
Також, діти знаходять натхнення для створення власного малюнка, використовуючи ідеї з книг. Наприклад, в книгах американського ілюстратора Еда Емберлі можна знайти техніки навчання мистецтву відбитків пальців для дітей.
Представляємо вашій увазі кілька ідей як зробити магніт з пальчиковими малюнками.
Як зробити магніт з пальчиковими малюнками
Щоб зробити магніт з пальчиковими малюнками, знадобиться:
-
Щільний папір А4
-
Чорний маркер з тонким наконечником
-
Ножиці
-
Скляні камінчики з плоскою задньою стінкою
-
Спеціальний клей для рукоділля та декупажу
-
Магніти
-
Фарби
Покрокова інструкція: як зробити магніт з пальчиковими малюнками малюка
-
Викладаємо білий аркуш А4 на стіл, мочаємо великий палець у фарбу і залишаємо відбиток на папері.
-
Починаємо домальовувати лінії навколо відбитків пальців, створюємо малюнок у вигляді: тварини, квітів, птахів.
-
Наносимо клей на задню стінку камінчика, кріпимо скляний камінь на листок паперу, щільно притискаючи до малюнка.
-
Даємо час підсохнути і вирізаємо камінь по колу, зайвий папір обрізаємо по краях.
-
На папір із заднього боку магніту наносимо пензликом клей, прикріплюємо магніт до каменя.
-
Вішаємо наші твори на саме видне місце і насолоджуємося результатом.
ВЕСЕЛА ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА ДЛЯ МАЛЯТ
Пальчикова гімнастика для дошкільників відіграє дуже важливу роль. З її допомогою розвивається не тільки дрібна моторика, але також і мовної центр дитини. Веселі ігри з супроводжуючими їх цікавими віршиками доставлять задоволення не тільки дитині, але і дорослому.
Дитяча пальчикова гімнастика дуже подобається малюкам. Нею можна починати займатися з дитиною з самого його народження. Плюси такої гімнастики очевидні - стимуляція мовних і моторних зон мозку дозволить дитині швидше сформувати мова. Але пальчикова гімнастика для дітей підходить в будь-якому віці. Так, гімнастикою дуже часто займаються в дитячих садках, таким чином готуючи руку дитини до письма ручкою.
Не варто забувати, що гімнастика для пальців розроблена таким чином, щоб повністю задіяти кисті обох рук. Тому не слід акцентувати свою увагу тільки на одній руці. Такі дії допустимі тільки для маленьких дітей, які ще не можуть уважно стежити відразу за двома руками.
Пальчиковую гімнастику слід почати з пояснення самого процесу гри: обов'язково розкажіть дитині, що ви зараз будете робити. Далі слід розім'яти пальці, згинаючи їх і розгинаючи. Для цієї мети дуже добре підійде м'яка гумова іграшка-пищалка. Покажіть дитині основні фігури, які йому потрібно буде повторювати за Вами. Нехай дитина також спробує їх зробити. На перших етапах слід допомагати дитині поставити пальчики правильно. Але в подальшому Ви повинні використовувати тільки словесні вказівки.
Тепер можна приступати до самої гри. Не чекайте, що дитина відразу ж почне виконувати всі вправи і повторювати вірші за Вами. Увага у дітей досить обмежена, тому дитина зможе запам'ятати тільки початок або кінець фрази. Також можлива робота тільки однією рукою. Будьте терплячі, і Ваше чадо також з часом почне повторювати повністю все вправа.
Щоб гра була цікавою, існує пальчикова гімнастика у віршах. Певні рухи пальчиками супроводжують словами віршиків. Щоб дитині не набридла пальчикова гімнастика, вправи слід міняти час від часу.
Пальчикова гімнастика для дошкільників: тварини
Пропонуємо Вам наступні віршики для гри з дитиною. У дужках дані пояснення рухів, які треба виконувати під час декламації віршика.
Каченя, качечка,
По річці пливе.
Плаває, пірнає, (плавні рухи кистями рук справа наліво)
Лапками гребе. (Імітація руху лапок качки у воді)
Сидить білочка у візку,
Подає вона горішки: (стиснути пальчики в кулачок)
Лисичці-сестричці, (розігнути великий палець)
Горобцеві, синички, (розігнути вказівний і середній пальці)
Ведмедику товстошкірі, (розігнути безіменний палець)
Заїнька вусатому. (Розігнути мізинець)
На дверях висів замок, (стиснути руку в кулачок)
Узаперті сидів щеня. (Розтиснути вказівний палець)
Хвостиком виляв, (рухати вказівним пальцем зі сторони в сторону)
Господарів очікував.
Павучок ходив по гілці, (схрестити руки, пальцями однієї руки пробігти по передпліччя)
А за ним ходили дітки. (Пальцями другої руки також пробігти по передпліччя)
Дощик з неба раптом линув, (кисті вільно опустити, імітуючи дощик)
Павучків на землю змив. (Грюкнути долонями по колінах або столу)
Сонце стало пригрівати, (притиснути долоні бічними сторонами і розчепірити пальці)
Павучок повзе знову, (починайте дії спочатку)
А за ним повзуть всі дітки,
Щоб погуляти на гілці. (Пальцями пробігають по голові)
Раз, два, три, чотири, п'ять, (долоні лежать на колінах або столі)
Черв'ячки пішли гуляти. (Пальці зігнути і підтягти до них долоню)
Раптом ворона підбігає, (по поверхні йдуть вказівним і середнім пальцями)
Головою вона киває, (скласти долоню щіпкою і качати вгору-вниз)
Каркає: «Ось і обід!» (Розкрити пальці віялом, великий відвести вниз)
Зирк - (розвести руками)
А черв'ячків вже немає! (Стиснути пальці в кулачки і притиснути до грудей)
ПСИХОГІМНАСТИКА ДЛЯ ДІТЕЙ: ЦІКАВІ РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ
Психогімнастика для дітей дозволяє коректувати поведінку малюка і знімає емоційну напругу. У такій гімнастиці використовують корисні ігри для діток, які дозволяють зняти агресію, тривожність, напругу, вчать малюків саморегуляції і багато чому іншому. Наведемо далі деякі приклади таких ігрор. Зверни увагу: відібрані ігри найкраще підходять для діток дошкільного віку.
Гра: дзеркало
Мета гри: допомогти малюкові відчути себе легко і вільно, розкритися, подивитися на себе з боку. Добре підходить для пасивних дітей, невпевнених у собі. У грі беруть участь два малюки або дитина і батько. Один гравець дивиться на себе в «дзеркало» (тобто на свого напарника), і це дзеркало повторює всі його рухи. Потім гравці міняються ролями.
Гра: сонечко і хмаринка
Мета гри: зняти сильне психічне напруження у малюка, навчити його регулювати емоційний стан. Кажемо: сонечко швидко сховалось за хмарку, всім стало прохолодно - тому потрібно згорнутися клубочком. Так ми зможемо зігрітися, і трохи затримати дихання. І раптом сонечко вийшло з-за темної хмаринки, і всім стало жарко, всіх розморило на сонечку - так що всім треба розслаблятися під час видиху.
Гра: хвилинка баловства
Мета гри: усунення агресії в малюка. За сигналом дитині пропонується побалуватися - їй можна робити все, що хочеться. Малюк може бігати, стрибати, кричати. Але як тільки прозвучить сигнал, через пару хвилин малюк повинен перестати балуватися. Також ця гра може видозмінюватися в гру «можна» - «тиша». Тобто в один час ти дозволяєш дитині все, що вона хоче. Але потім малюк повинен робити все, щоб не заважати батькам, які хочуть відпочити. Така гра допоможе навчити малюка саморегуляції, зніме навіть сильне психоемоційне напруження.
Гра: зайчики і слоники
Мета гри: дати можливість дитині відчути себе сміливою, сильною, підвищити самооцінку. Отже, для початку запропонуй малюкові бути несміливим зайчиком. Запитай, що робить зайчик, коли навколо небезпека? Так, правильно, він тремтить. Покажи це. Нехай малюк повторить. Далі попроси показати, що відчуває заєць, коли раптом чує кроки людини. Так, правильно, він тікає. Нехай малюк втече в інший бік кімнати... А тепер можна побути слониками. Сміливими, сильними. Покажи, щоб малюк повторив, як легко, безстрашно ходять слони. Що слоники роблять, коли бачать людей. Бояться? Звичайно, ні. Вони просто дружать з людиною. Зобразіть це разом з малюком. Далі - обговори з дитиною, що їй сподобалося в грі найбільше.
Гра: тренуємо емоції
Мета гри: допомагає тренуванню дитячих емоцій, навчає саморегуляції, знімає напругу. Отже, граємо. Для початку попроси малюка насупитися, як:
- зла людина;
- осіння хмаринка;
- сердита людина.
Далі - попроси посміхнутися, як:
- хитра лисиця;
- кіт на сонечку;
- Буратіно;
- сонечко.
Завершити гру найкраще мімічним набором посмішок. Отже, як ти зрозуміла, дитячі ігри не тільки пізнавальні і розвиваючі. Вони також добре допомагають психіці твоєї дитини.
Дидактична гра "Встав цифру"
Зрозумій мене
Поведінкові прояви
Психологічні мотиви
-
-
Демонстраційна неслухняність -
-
Я хочу бути в центрі уваги
-
Егоїстичні прояви -
-
Все на світі починається з мене
-
Пустощі -
-
Я шукаю емоційних вражень
-
Впертість -
-
Я вимагаю незалежності
-
Вередування -
-
Я втомився від наказів, обов’язків
-
Замкнутість -
-
Не влізайте в мою самотність і не залишайте мене одного
-
Агресія -
-
Я шукаю спосіб самозахисту
-
Пасивність -
-
Я не впевнений, що хороший,що у мене вийде
-
Непосидючість -
-
У світі так багато цікавого
-
Образливість -
-
Сигнал про нелюбов до мене
-
Безлад -
-
Я хочу встигнути все і поспішаю жити
-
Скарги -
-
Я вимірюю міру справедливості
-
Лінощі -
-
Я нудьгую від не цікавості
-
Неуважність -
-
Я приймаю лише значуще та близьке
-
Нудьга -
-
Я очікую нових емоцій
-
Метушня,біганина
-
Я даю вихід енергії
-
Надмірна посидючість -
-
Я можу тривалий час займатися улюбленою справою
Покарання: "за" і "проти"
Консультація для батьків
Готових рецептів та моделей виховання не існує. Але прислухатися час від часу до порад фахівців варто. Адже у вихованні дітей батьки нерідко припускаються грубих помилок, яких могло б і не бути, якби дорослі мали за звичку переглядати спеціальну науково-методичну літературу, відвідувати консультації в педагогів та психологів.
Насамперед, повірте в унікальність та неповторність своєї дитини. Вона не є точною копією вас самих. Тож не варто вимагати від сина чи доньки реалізації вашої життєвої програми та осягнення ваших цілей. Надайте дитині право прожити своє життя так, як прагне саме вона.
Приймайте дитину такою, якою вона є: З усіма недоліками, слабостями й достоїнствами. Спирайтеся на сильні сторони її особистості.
Не соромтеся демонструвати дитині свою любов. Нехай вона зрозуміє, що ви любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся "залюбити" малюка: беріть його на коліна, дивіться в очі, обнімайте і цілуйте дитину (звичайно, якщо вона сама того бажає). Проте пильнуйте, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі й заборони (бажано, щоб їх було небагато) і суворо дотримуйтеся їх. Але в цих межах дайте дитині можливість діяти вільно.
Частіше використовуйте ласку як засіб виховного впливу та заохочення, ніж покарання та осуд.
Покарання: "за" і "проти"
Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити.
Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти.
Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.
Пам’ятка
-
Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.
-
Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.
-
Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.
-
Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!
-
Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.
Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу.
Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей. "Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!" — писала письменниця. На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки.
"Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути". Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь". Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"
Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів. А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями. Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?
Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.
Дитяча кімната - маленький світ Вашого малюка
(Консультація для батьків)
Щасливе дитинство асоціюється в людини з незабутніми яскравими враженнями та спогадами, з люблячими батьками - сильним і добрим татусем та лагідною і ніжною мамою. Без матері дитина в перші роки свого життя не може обійтися, тому приблизно до трьох років дитячий куточок повинен знаходитися в спальні батьків...
Коли дитина вступає у середній дошкільний вік (приблизно з трьох років), для малюка настає важлива пора, і час залишити затишну батьківську спальню та перейти до власної дитячої кімнати. Батькам необхідно обов'язково подбати про це. Нехай кімната вашого сина чи доньки буде маленькою, але вона має бути окремою; а якщо такої можливості немає, то в будь-якому випадку в дитини повинен бути свій постійний куточок, який потрібно виділити для малюка. А турботливі руки, уважне, добре серце дорослих має в будь-яких умовах зробити це місце для дитини затишним та зручним.
Уявіть собі порожню кімнату з чисто-білою стелею, ізольовану від усіх шумів. Хтось із батьків вважає, що така кімната - ідеальні умови для дитини? Така думка є помилковою. Кімната, позбавлена всяких атрибутів, не просто некорисна, але й дуже шкідлива для малюка. Встановлено, що діти, які виростають в пустих голих кімнатах, помітно відстають від своїх однолітків, які мешкають серед райдужних барв (кольорові шпалери, барвисті ковдри, ошатні штори) та приємних звуків (музики, тікання годинника тощо).
Повноцінне дитинство - це своя територія, куди ніхто не повинен вриватися без дозволу і з вимогами «негайно прибрати весь цей мотлох». А «весь цей мотлох» виключно цінний і лежить саме в тому порядку, який дитині подобається.
Отже, дитинству необхідне місце для особистого щастя. А вам належить зайнятися облаштуванням цього місця. Без активного та вмілого втручання батьків воно - лише передумова для дитячих справ. Дитяча кімната має бути чистою, світлою, бажано з вікнами, які виходять на сонячний бік. Вона повинна бути обладнана спеціальним набором дитячих меблів. Один із головних предметів такого набору - ліжко з високими перилами. Краще, якщо воно буде розсувне у довжину, і його можна буде регулювати по мірі зростання дитини. Дошкільнятам, окрім спального місця, потрібен столик зі стільчиком. Він слугує для малювання та ігор, що потребують зосередженості, наприклад, збирання дитячого конструктора. Можливий столик з ящичками для олівців, фарб.
Потрібна також невисока поличка для іграшок та книг. Внизу цієї полички можна облаштувати висувний ящик для іграшок, які не ламаються (м'ячів, кубиків тощо) та для зберігання різних знахідок.
Дуже корисні набори дитячих меблів, ті, до складу яких входять різні за призначенням предмети (шафочки, ємності для іграшок, сидіння), які можна зібрати у різноманітних сполученнях. Наявність такого набору дозволяє час від часу без особливих зусиль змінювати інтер'єр дитячої кімнати залежно від зміни інтересів та захоплень дитини, а процес зборки таких меблів нагадує гру в конструктор і сам по собі захопливий та вносить елемент цікавої гри в роботу з облаштування кімнати. Усе, чим користується дитина, має відповідати її зросту та віку, щоб вона без сторонньої допомоги могла сісти на стілець, дістати іграшку, зняти і повісити свій рушничок, одяг. Проте, лампу, вимикач потрібно розміщати так, щоб малюк, який ще не навчився користуватися цими предметами, не міг їх дістати.
Дітям середнього дошкільного віку необхідний для рухливих ігор також і вільний простір на підлозі. Для цього залиште частину кімнати вільною, покладіть там килим, палас. Для дитячої кімнати будуть доречними диванні подушки різної геометричної форми - круглі, у вигляді кільця, квадратні з діркою, трикутні, конусоподібні тощо. Дитина зможе на них качатися, влаштовувати з їх допомогою баталії, дивитися через отвори, а ще такі подушки можуть стати чудовим дитячим конструктором. Зшити їх під силу будь-якій мамі чи бабусі, а матеріалом для дитячих подушок стануть шматки поролону, штори, що давно вийшли з моди.
На одну зі стін доцільно прилаштувати шматок гладкого лінолеуму - на ньому зручно малювати кольоровою крейдою.
Облаштовуючи кімнату або куточок дитини, попіклуйтеся, щоб усе, що оточуватиме вашого малюка, було міцним, чистим, виготовленим із натуральних матеріалів, гігієнічним та красивим. Намагайтеся при цьому враховувати і смак дитини. Одразу потурбуйтеся про великі зручні коробки для іграшок і фрагмент стіни для «мистецтв». Це - цілком серйозна справа. Аніж журитися при вигляді розмальованого коридору, краще добровільно надати малюкові поле для діяльності у його ж кімнаті. І дитині приємно, і вам проблем менше.
Підростаючи, дитина поступово стане дизайнером свого простору. Довірте їй самій довести інтер'єр дитячої до розуму. Будьте терплячими: те, що вам здається безладом,- нормальний стан дитячої кімнати. Поступово дитина підростає, і вже незабаром їй іти до школи. Не завадить привчити малюка користуватися дзеркалом. Як стверджують психологи, люди люблять власне відображення, а маленькі діти - особливо. Тож радимо надати їм таку можливість милуватися собою. А за допомогою трельяжу дитина може і повинна побачити себе у профіль. Це - своєрідна адаптація зовнішнього вигляду до самого себе, що надзвичайно важливо (жити в ладу із самим собою). На поличці поруч доцільно покласти маленьке люстерко з ручкою. Воно допоможе малюкові бачити себе ззаду. Окрім того, тут слід покласти також гребінці та набір дитячої косметики. За наявності таких умов, дитина з раннього віку привчиться самостійно стежити за своїм зовнішнім виглядом.
Пам'ятайте, що дитяча кімната - це рівнозначна частина вашої квартири чи будинку, яка надає малюкові право бути, коли він захоче, на своїй території. І дорослі, і сама дитина мають постійно відчувати це. Власна територія допомагає дитині зростати самостійною та відповідальною. Це потрібно кожному для психологічного комфорту та формування особистості. Але так само для дошкільника важливо зрозуміти, що він - повноправний член родини, такий же господар батьківської оселі.
«Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи»
Конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя, є дорослі, які її виховують і навчають.
Д. Ельконін
Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте, значною мірою залежить від її батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога: освітню (передача життєво значущої інформації), виховну (засвоєння норм життя в людському суспільстві), розвивальну (підвищення індивідуального потенціалу).
Вступ до школи - переломний моменту житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов'язки, оточення, режим. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному - від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».
Психологічна готовність до школи - це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
А щоб процесс адатапції до школи пройшов гармонійно та злагоджено, до вашої уваги ми підготували декілька рекомендацій та побажань:
Декілька порад щодо режиму дня:
• 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для поновлення сил.
• Після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
• Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідні 10-15 хв. «перерви».
• Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість пра¬ювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка («Не хвилюйся, все вийде», «Давай розбиратися разом», «Я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках («Не дарма з письма в тебе одні «2» та «З»).
ПРАВИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ
В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше Ви вимагаєте її (самостійності) в усіх сферах повсякденного життя, тим більше зможе ваша дитина працювати з почуттям відповідальності в шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією ціллю, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного і тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
2. Якщо Ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв'язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, таким як, наприклад, вказівка на довідники, знаходження правил, відгадування ребусів та інше, що може привести до шляхів розв'язання. Але не подавайте саме розв'язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв'язання.
3. Дайте своїй дитині можливість перенести знання зі школи на домашній рівень і таким чином практично їх засвоїти.
4. Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі (заохоченню), а не докорам. Похвалою та заохоченням Ви досягнете чогось набагато легше та краще, ніж ниттям, нагадуваннями і іншими покараннями.
5. При похвалі звертайте увагу на те, щоб не обмежувати П критикою («Дев'ять, звичайно, чудово, але без двох дурних помилок це могло б бути дванадцять»). Будьте обережними в обходженні із заохоченнями (винагородами) як визнанням здобутку (ефективності).
6. Не ставте перед своєю дитиною завищені вимоги. Не робіть їх строгішими ніж вимоги вчителів, наприклад, вимагаєте виконання додаткових завдань.
7.Будьте зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків, які читають, швидше й сама читатиме, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
8.Говоріть, по можливості, якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНІЙ
ДЕЗАДАПТАЦІЇ?
• формуйте позитивне ставлення до школи;
• виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;
• формуйте адекватну самооцінку;
• не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
• навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;
• привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;
• частіше хваліть, а не докоряйте;
• пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку;
• частіше згадуйте себе у дошкільному віці;
• любіть дитину безумовною любов'ю, приймайте її такою, якою вона є.
Практичний психолог
Підготовка до школи.
Поради психолога
Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже дуже скоро стане “дорослим” школярем, але і для його мами і тата.
Вчимося порядку. Нехай у малюка з’являться всілякі теки, коробочки, файли, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб маленькому школяреві було легше адаптуватися. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, “акуратно повісь речі на стілець” – це буде сигналом до дії. Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.
“Доросла” кімната. У кімнаті обов’язково повинно з’явитися щось, що говорило б йому про “доросле” шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з’явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького “зірвиголову” дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу “закінчилося дитинство, почалося доросле життя” або “не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає”. Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з’явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, “сьогодні малюк сам почистив зуби”. Тоді він буде знати, що хороші оцінки – це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести “двійку”, коли буде ходити до школи.
Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще – майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам’ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий – нехай скаже, яку річ замінили.
Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, “зібрати” в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь – хто це?).
Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній.
ЩО РОБИТИ, КОЛИ ДИТИНА ВЕРЕДУЄ?
Діти у віці від року до чотирьох часто влаштовують істерики. Вони розкидають речі, падають на підлогу, верещать, тупають ногами, б'ються головою. У деяких заспокоєння настає швидко, інші можуть годинами закочувати подібні «концерти», і здається, що ніколи це не скінчиться.
Істерики можуть виникати у малюків з різних причин. Найчастіше це відбувається, якщо не виконано якесь їхнє бажання, щоб змусити батьків вчинити так, як їм хочеться. Також істерику можуть викликати недосипання, втома, голод, нервове напруження або просто бажання наслідувати одноліткам.
Науковці вважають, що капризуючи, малюки позбуваються від нервового перезбудження, стресу, негативних емоцій.
Однак занадто частих істерик слід уникати, намагатися їх контролювати. Інакше з часом ваше життя, як батьків, може стати нестерпним, а життя малюка - наповненим егоїстичними вчинками і нетерпимістю до людей.
Передбачити початок істерик не так вже й складно. Помічаєте, що ваша дитина починає плакати в магазинах, просячи купити якусь іграшку, - потрібно спокійно йому пояснити, що не взяли з собою потрібної кількості грошей і, можливо, купіть її іншим разом. Найкраще запам'ятати, що саме просив ваш нащадок, і купити це на день народження або за іншою менш значного приводу. Малюкові буде подвійно приємна ваша турбота і те, що ви не забуваєте про його бажання. Можливо, під час наступного походу в магазин він буде терпимим і спокійніше поставиться до вашої відмови, потай сподіваючись на повторне втілення мрії, а то й просто забуде про своє моментальне бажання, якщо воно і справді таке.
Починає кричати в гостях, громадських місцях або транспорті. Швидше за все, він зголоднів або втомився. Намагайтеся скоротити час прогулянок, перебування в таких місцях або не беріть його туди взагалі. Якщо істерика вже почалася, постарайтеся відволікти дитину іграшкою, якоюсь дією, розвеселіть його, виведіть на свіже повітря, запропонуйте помалювати разом. Не потрібно забороняти дитині кричати, так ви не досягнете бажаного. Спокійно попросіть його підійти до вас, дайте попити, іграшку. Діти краще реагують на позитивні прохання, ніж на заборони, сказані на підвищених тонах.
Маленькі діти не вміють контролювати свої емоції і не завжди можуть висловити словами те, чим не задоволені. Спробуйте проговорити це за них: «Ти дуже хотів цю іграшку, а тепер сердишся, тому що тобі її не купили?» У більшості випадків діти з подивом погоджуються з дорослими і заспокоюються, коли їх невдоволення знаходить логічну словесну форму. Необхідно пояснити чаду, що така поведінка неприпустима, як негарно це виглядає з боку (хоча б на прикладі іншої дитини). І вже якщо ви пообіцяли йому якесь покарання за витівку, то втілюйте його в життя час від часу. Інакше дитина зрозуміє, що загрози - це просто загрози ...
І наостанок: якщо вже ваша дитина розбушувалася не на жарт, ніщо її не заспокоює, і ви точно знаєте, що причина криється не в стомленні або голоді, вийдіть з кімнати. Так він заспокоїться швидше. Коли немає глядачів, немає і приводу для виступу.
Малювання по клітинках- дуже захоплююче і корисне заняття для дітей.Графічні диктанти розширюють кругозір, збільшують словниковий запас, навчають орієнтуватися в зошиті, знайомлять з різними способами зображення предметів.
підготувала вихователь:
Тетяня Анатоліївна
Щоб допомогти дитині розповісти про свою улюблену
іграшку, батьки можуть запропонувати дітям скористатися
схемою-планом розповіді. Нижче наведено приклади таких схемпланів.
Схема №1
1. Назва іграшки.
2. Колір.
3. Форма.
4. Розмір іграшки (велика чи маленька).
5. Як гратися з цією іграшкою?
Схема №2 (іграшки для хлопчиків)
1. Назва іграшки.
2. Опиши деталі.
3. Якого вона кольору?
4. Як можна гратися з цією іграшкою?
5. Як вона потрапила до тебе?
6. Які емоції викликає ця іграшка?
Схема №3
(іграшки для дівчаток)*
* План розповіді такий самий, як і для хлопчиків
Логічні вправи для дітей
Загадки та логічні задачки – це один із кращих способів зайняти дітей, та змусити працювати їх мозок. Найчастіше їх недооцінюють та розглядають тільки як гру, але вони набагато важливіші, ніж можна собі уявити. Існують різні категорії загадок: від класичних та веселих до логічних та математичних.
Логічні завдання для дітей розвивають навички міркувати, думати та аналізувати.
Це відмінний спосіб зробити думки пружними з дитинства, навчитися міркувати і припускати, розвивати раціональний спосіб мислення. Такі навички стануть у пригоді майбутньому першокласнику.
Які запропонувати завдання для дітей, щоб запалити в них інтерес і бажання? Які ігри сприяють розвитку логічного мислення?
Завдання за допомогою допоміжного матеріалу
Всі діти умовно діляться на три категорії за способом сприйняття інформації. Так, діти - візуали потребують наочний матеріал, який дозволяє краще розуміти завдання.
Для роботи з такими видами завдань будуть потрібні якісь картки, можливо спеціальні збірники завдань для дітей, або підручні засоби, типу іграшок, посуду, одягу.
Варіанти вправ:
-
Визначення розмірів намальованих предметів (від найменшого до найбільшого)
-
Пошук зайвого предмета в переліку (банан, яблуко, слива, картопля / шафа, олівець, стіл, диван)
-
Сортування предметів по сезонності (наприклад, санки, надувний круг, сніжколіп, парасолька, ласти)
-
Підібрати будинок, їжу, маму для тварини (об'єднувати правильні значення)
-
Гаряче-холодне, день-ніч (знайти приклади, які означають ці поняття: праска, лід; місяць, темрява, сонце, і т.д.)
-
Порахувати предмети на картинці (скільки горішків / грибів зібрала білочка, і т.д.)
-
Знайти відмінності на картинках
-
«Подумай» - варіант гри, де ви показуєте дитині зображення невідомих предметів і пропонуєте їй здогадатися, як і для чого його використовувати
-
Завдання з використанням сірників, геометричних фігур
Логічні завдання на всі випадки
Коли ви повертаєтеся з дитячого садочку, їдете в машині або готуєте вечерю, і ваша дитина вимагає уваги, можна пограти з нею в логічні задачки, які не вимагають нічого, крім вашої фантазії (або ви можете заздалегідь підготуватися, пошукавши в інтернеті приклади).
Як немає абсолютних інтровертів або екстравертів, так немає абсолютів і в способах сприйняття інформації. Діти - аудіали воліють сприймати інформацію на слух, і такого роду завдання припадуть їм до душі. Але і всім іншим діткам сподобаються подібні вправи, коли вони побачать азарт та інтерес своїх батьків.
Приклади усних задачок:
-
В якому місяці в році є 28 днів? (у всіх)
-
Що видно з закритими очима? (Сни)
-
З якого посуду не можна їсти? (Порожній)
-
Яке колесо в машині не повертає в повороті? (Запасне)
-
Хто роздягається, коли холодно? (Дерево)
-
Зірочка, яка не світить? (Морська)
-
Чому фламінго піднімає лише одну ногу? (Щоб не впасти)
-
Чиє життя висить на нитці? (Павука)
-
Що пройде крізь скло, не розбиваючи його? (Промінь сонця)
-
Чотири сестри, які не можуть зустрітися: коли приходить одна, друга йде? (Пори року)
-
Що важче: кілограм цегли або кілограм вати? (Однаково)
-
Як потрібно кинути м'яч, щоб він прилетів назад? (Вгору)
-
Який годинник показує правильний час тільки 2 рази на добу? (Який зупинився)
-
Що було «завтра» а буде «вчора»? (Сьогодні)
Такого роду завдання можна придумувати на ходу, буквально чіпляючись за навколишнє середовище. Діти дуже люблять думати, здогадуватися, намагатися обійти кмітливістю своїх батьків. Тому, не втрачайте моменти, коли можете просту бесіду або спроби усамітнитися від дітей перетворити в захоплюючу гру.
За допомогою іграшок
Дітям - кінестетам більше до душі знайомитися з навколишнім світом через дотик. Звичайно, дотики можуть супроводжуватися і звуковими ефектами, і запахами, і звуками. Тут також будуть цікаві вправи з використанням різних ігрових карток, сірників / паличок, і т.п. Але, можна підключати й інші, більш ґрунтовні ігри.
Чудове тренування логічного мислення відбувається в процесі складання пазлів. Сучасний асортимент іграшок пропонує пазли для найменших діток вже з 1,5-2 років, і до 99. Тут можна вибирати звичні зображення звірів з 3-4 деталей, половинки «предмет та його тінь», які потрібно підібрати, «цифра і предмети », за допомогою яких дитина починає вчити лічбу.
Далі за віком - пазли з великих деталей, і, чим старша дитина, тим деталей більше, а розмір їх менше. Тематика таких ігор є на будь-який смак, тому можна підібрати як хлопчикові, так і дівчинці, спираючись на їхні уподобання
Починати грати в «Скрабл» можна з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку. Вона полягає в побудові слів з наданих букв. Кожна буква «коштує» якихось очок, і в процесі гри і підрахунку цих очок визначається переможець. Таким чином, у дитини задіяно не тільки логічне мислення, яка бере участь у вигадуванні слів, а й збільшується словниковий запас, тренується правопис, усний рахунок.
Існує багато різноманітних логічних завдань і вправ для дітей будь-якого віку. Прикладіть трохи зусиль, підберіть те, що буде близько вашій дитині, що зможе пробудити в ній інтерес та уяву. І ви самі помітите, наскільки багатшим та різноманітнішим стане ваше спілкування!
Гімнастика мозку» для дошкільників
Як розвивати в дітей пам’ять, концентрацію уваги, мовлення, мислення, тренувати координацію рухів та моторику і водночас зробити заняття веселими й цікавими для дітей? За допомогою кінезіологічних вправ під час фізкультурних та музичних занять.
Між розвитком розумових здібностей і фізичним станом здоров’я людини існує тісний зв’язок. Цей факт покладений в основу кінезіології як науки та її різновиду —освітньої кінезіології. Освітня кінезіологія — це вчення про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я людини за допомогою певних рухових вправ .
Кінезіологічні вправи позитивно впливають на дошкільників, зокрема:
-
поліпшують розумову діяльність
-
синхронізують роботу півкуль
-
сприяють ліпшому запам’ятовуванню
-
підвищують стійкість уваги
-
допомагають становленню мовленнєвих функцій
-
полегшують оволодіння навичками читання й письма.
Практичний досвід свідчить, що в результаті систематичного виконання кінезіологічних вправ в організмі дітей відбуваються позитивні структурні зміни.
Кінезіологічні вправи не потребують фізичної підготовки дітей чи додаткових атрибутів для виконання.
Комплекс містить чотири групи вправ, а саме вправи для:
-
гармонізації роботи півкуль головного мозку
-
зняття емоційного напруження
-
відновлення енергії
-
стимулювання мозкової діяльності — масажні вправи.
Усі вправи — швидкі, приємні для виконання, сповнюють дошкільників енергією. Вони не потребують багато часу, тож їх можна застосовувати під час заняття як окремі ігрові завдання, динамічні паузи, під час організаційних моментів, проведення ранкової гімнастики, гімнастики пробудження, релаксаційних хвилинок тощо.
Розучуйте вправи з дітьми двічі на тиждень.
Кожна вправа відбувається у формі гри й розрахована на те, щоб викликати інтерес у дошкільників. До частини вправ дібрані вірші, які допомагають налаштувати дітей на виконання рухів, зробити заняття гімнастикою цікавими й невимушеними.
Поступове ускладнення Розпочніть розучувати вправи із найпростішого, поступово переходячи до складнішого. Так діти відчують, що зможуть із ними впоратися. Окрім того, для ускладнення вправ:
-
прискорюйте темп
-
виконуйте вправи із заплющеними очима
-
додайте рухи очима та язиком до рухів руками
-
додайте дихальні вправи та метод візуалізації.
Заохочення. Щоб інтерес до занять зберігався якнайдовше, шукайте щоразу нові формулювання-заохочення на кшталт:
«Молодець!»
«У тебе чудово виходить!»
«Потіш нас майстерним виконанням»
«Сьогодні у тебе вийшло ліпше, ніж учора»
«Я бачу, що ти старався, і це — найголовніше» тощо.
Під час виконання вправ використовуйте музичний супровід. Якщо в період розучування вправ це необов’язково, то у фазі автоматизації рухів музичний супровід дає чудовий результат. Музика задає певний ритм і темп виконанню вправ та стає основою розвитку внутрішньої організованості, зосередженості, емоційної чутливості дітей.
Окрім того, музика сама собою здатна знімати стрес і викликати в дітей відчуття задоволення. Тож необхідно мати достатню кількість музичних творів класиків та сучасних композиторів, аби поступово змінювати музичне «забарвлення» відомих вправ, впливати на темп виконання їх дітьми тощо.
Понуємо батькам перевірені «рецепти» щодо організації оздоровчої діяльності дитини вдома. Так, під час упровадження ідей кінезіологічної освіти форми роботи з батьками набудуть особистісного спрямування і наповняться новим змістом, що передбачає:
пріоритет особистісної орієнтації на дитину ;
конкретний, прикладний характер допомоги в опануванні основ освітньої кінезіології та розучуванні кінезіологічних вправ ;
спрямування на конкретний очікуваний результат ;
збагачення інформаційного багажу в результаті співпраці ;
психологічну взаємодію.
У результаті активної співпраці педагогів з родинами вихованців у батьків формується розуміння фізичних та психічних процесів розвитку їхньої дитини. Це дає батькам змогу своєчасно надати дітям потрібну допомогу, ефективніше розв’язувати завдання, пов’язані зі зміцненням їхнього здоров’я, здійснювати профілактику відхилень у розвитку дітей. Окрім того, спільна діяльність батьків з дітьми протягом дошкільного дитинства сприяє підвищенню якості освіти та реалізації потенційних можливостей кожної дитини.
Кінезіологічні вправи корисні для засвоєння як природних рухових дій, так і рухових дій, які зрідка трапляються в житті. Саме останні дії, ретельно підібрані й дозовані, можуть дати найбільший ефект у розвитку дітей.
Розглянемо найцікавіші з них.
Лобно-потиличний обхват
Допомагає зосередитися та налаштуватися на навчальний процес, тому чудово підходить для виконання на початку уроку. Попросіть дитину сісти рівно, а потім покласти одну долоню на лоба, іншу – на потилицю. Потім треба заплющити очі, сконцентруватися на майбутньому занятті та зробити кілька глибоких вдихів-видихів.
Слон
Цікава вправа, яка допоможе підняти настрій та розслабитися. Запропонуйте дітям стати та нахилити голову до лівого плеча. Далі треба:
-
витягнути руку (ніби хобот слона);
-
почати малювати нею горизонтальну вісімку від центру зорового поля і вгору проти годинникової стрілки;
-
очима треба пильно стежити за кожним рухом пальців.
Вправа виконується повільно, по 3-4 рази кожною рукою.
Ковпак мудреця
Ця вправа загострює слух, покращує рівновагу, одночасно підвищуючи розумові та фізичні здібності. Виконувати її учні можуть стоячи чи сидячі:
-
голову треба тримати прямо, але шия та підборіддя при цьому мають бути розслаблені;
-
треба взятися за вуха так, щоб великий палець опинився з тильного боку, а всі інші – попереду;
-
виконується масаж вух зверху донизу, а дійшовши до мочки, м’яко масажується і вона.
Вправа повторюється чотири рази.
Сова
Цю вправу можна виконувати під час уроку для зняття напруження. Вона стимулює приток крові до головного мозку та сприяє поліпшенню уваги. Станьте перед учнями та запропонуйте їм повторювати за вами наступні рухи:
-
праву руку покладіть на лівий м’яз між шиєю та плечем;
-
стисніть м’яз та починайте поволі повертати голову зліва направо;
-
потім починайте рух в зворотній бік;
-
губи складіть трубочкою і на видиху вимовляйте «ух!»;
-
поміняйте руку, поклавши її на правий м’яз та повторіть вправу.
Дзеркальне малювання
Ця вправа здатна зняти напругу з рук та очей, а також допомагає синхронізувати роботу півкуль мозку, що помітно збільшує ефективність його роботи.
Покладіть на стіл перед кожним учнем чистий аркуш та попросіть їх взяти в кожну руку по олівцю. А отім можна починати малювати обома руками дзеркально-симетричні малюнки: цифри, літери, квіточки, будь що! Такі вправи дуже подобаються дітям.
Це лише частина вправ, яку пропонує кінезіологія. Як бачите, нічого складного, навпаки, все дуже просто і навіть весело. І головне, допомагає активізувати процес навчання!
Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.
Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну хвилинку.
Вправи рекомендують поступово ускладнювати:
-
прискорювати темп
-
виконувати з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення мовного і зорового контролю)
-
підключати рухи очей і язика до рухів рук
-
підключати дихальні вправи і метод візуалізації.
“Вушка”
Ціль: Енергетизація мозку.
Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п’ять разів). Помасажувати вушну раковину.
“Ліхтарики”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і самоконтролю.
Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі)
Пальцівка №1
Початкове положення: руки перед собою пальці спрямовані вгору і максимально випрямлені. На кожній руці кінчик вказівного пальця з’єднуються з великим. Схоже на жест – О’кей.
Тепер одночасно обома руками робимо досить сильне натискання великим пальцем на кінчики інших пальців по порядку – середній, безіменний, мізинець. Як тільки дійшли до мізинця – повертаємося також назад до вказівного. Пальці, які не беруть участі в натисканні – намагаємося наскільки можна випрямити. Це важливо.
Робимо мінімум 3 таких проходи вперед-назад.
Пальцівка
Це дещо видозміна перша пальцівка. Але виконувати її набагато складніше, оскільки тут вже необхідна узгодженість півкуль головного мозку.
Початкове положення: на одній руці з великим пальцем з’єднаний вказівний, а на іншій – мізинець.
Тепер починаємо одночасно на обох руках натискати великим інші пальці по порядку. На різних руках виходить рух назустріч. На одній від вказівного до мізинця, на інший від мізинця до вказівного.
Також робимо мінімум 3 проходи.
Пальцівка
З’єднуємо великий палець правої руки з вказівним пальцем лівої. І одночасно вказівний палець правої руки з великим пальцем лівої. Тепер ті пальці, які нижче сидимо, переводимо наверх і знову робимо натискання. І так далі по циклу. Вийде так звана «доріжка».
Пальцівка
Це видозміна пальцівка №3. Тепер великий палець правої руки натискає не тільки на вказівний палець лівої руки, але і на всі інші по порядку до мізинця і назад. А великий палець лівої руки при цьому продовжує натискати тільки на вказівний палець правої руки.
Робимо три проходи і після цього міняємо руки ролями. Тепер великий палець лівої руки натискає по порядку на всі пальці правої.
Разом з пальцівками, точніше після них, автор рекомендує виконувати ще одну просту вправу з подібним ефектом.
Треба взяти 2 досить довгих палички. Тепер беремо одну з паличок і ставимо на вказівний палець або центр долоні, відпускаємо другу руку і намагаємося утримати паличку в рівновазі в вертикальному положенні. З цим зазвичай ніхто особливих проблем не відчуває.
Але тепер необхідно взяти другу паличку і поставити її на іншу руку. І тепер утримувати рівновагу відразу двох паличок!
Не просто? Ото ж бо! Тренуйтеся! Вам треба навчитися тримати рівновагу двох паличок хоча б хвилину.
«Кулак-ребро-долоня»
Послідовна зміна позицій на площині столу: долоня, стисла в кулак, долоня ребром на площині столу, розпрямлені долоні на площині столу.
«Лезгинка»
Ліву руку стискають у кулак, великий палець відставлений у сторону, кулак розвернутий пальцями до себе. Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкаються мізинця
лівої. Після цього одночасно змінюють положення правої та лівої рук протягом 6–8 змін позицій. Необхідно прагнути швидкості зміни положень.
«Змійка»
Схрестити руки долонями одна до одної, зчепити пальці «в замок», вивернути руки до себе. Рухати пальцем, дотримуючи вказівок ведучого. Палець має рухатися точно і чітко. Торкатися його не можна (тільки на початку навчання, якщо не вдається виконати вправу на зоровому рівні). Послідовно у вправі повинні брати участь усі пальці обох рук. Надалі діти можуть виконувати вправу в парах.
«Вухо-ніс»
Лівою рукою беруться за кінчик носа, а правою рукою — за протилежне вухо. Одночасно відпускають вухо і ніс, плескають у долоні, змінюють положення рук «з точністю до навпаки».
«Велосипед»
Вправу виконують у парах. Діти стають одне навпроти одного, торкаються долонями долонь партнера. Здійснюють рухи, аналогічні тим, що виконують ноги під час їзди на велосипеді.
Поплескали-погладили»
Вправу виконують у парах. Одну долоню кладуть на плече партнера по грі, другу — йому на голову. Необхідно одночасно гладити партнера по голові та поплескувати по плечу. Спочатку можна відпрацювати рух рук на собі, одночасно однією рукою гладити себе по голові, а другою плескати по животу.
«Горизонтальні вісімки»
Витягнути руку вперед, зігнути в лікті, підняти великий палець руки на рівень перенісся, описувати вісімки в горизонтальному полі бачення. Стежити за рухом великого пальця, тільки очима. Малювати вісімки справа наліво і зліва направо, зверху вниз. Повторити 8–10 разів.
«Дзеркальне малювання»
Малювати на аркуші паперу одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери.
Як допомогти дитині запам'ятати дні тижня
Головний принцип, який потрібно покласти в основу нашої науки – принцип гри. Все, що робиться в процесі гри, запам'ятовується швидше і краще. Дитині цікаво тоді, коли вона може розважатись, бавитись, фантазувати, вигадувати, а не зубрити і постійно повторювати за мамою одне і те саме.
Як допомогти дитині запам'ятати дні тижня
Декілька простих порад, які допоможуть мамі й малюкові подолати перешкоди на шляху вивчення днів тижня:
·Мультик про дні тижня
Звичайно, ідеальний та найпростіший спосіб - це знайти в інтернеті мультики, де головні герої запам'ятовують назви днів тижня. Як правило, в мультиках це все супроводжується веселою музикою, виглядає весело та красиво. Діти дуже швидко повторюють, а за улюбленими героями – в два рази швидше. Проте, для батьків, які воліють вчитися без допомоги відеотехніки, є інші варіанти.
·Візуалізація з допомогою календарика
Як одним із методів, можна використовувати спеціальний календарик, в якому детально буде розписаний кожен день тижня – зробити самому чи купити в магазині. Дитина повинна бачити, як чергуються дні, адже наочність – це найкращий спосіб запам'ятати будь-що. З настанням наступного дня, потрібно показувати і розповідати дитині, що понеділок був вчора, а сьогодні вже вівторок.
·Ілюстрований матеріал
Можна також з кольорового паперу вирізати пелюстки квітки чи промінчики сонця і понадписувати на них назви днів. Нехай дитина загинає або відчіпає від серединки той день, який минув. Декілька квіток – і це увійде у звичку, що пришвидшить процес запам'ятовування.
·Асоціації з днями тижня
Добре запам'ятовується те, що про щось нагадує або викликає певні асоціації. Потрібно допомогти дитині створити ланцюжок асоціацій – безумовно, є речі, які ви робите в певний день. Наприклад, в понеділок – зі садочка забирає татко, у вівторок – на сніданок сирна запіканка, у вівторок – приходить бабуся і т.д. Відповідно день тижня буде асоціюватися з певною подією.
·Рольові ігри
Якщо в дитини серед улюблених іграшок є поїзд чи машина з причепами, то можна на вагони чи причепи наклеїти назви днів. Непомітно дитина буде їх запам'ятовувати. Поки малеча бавиться поїздом, ви періодично запитуйте про те, як називається вагон, який вагон останній і т.д.
·Вчимо віршики
Складайте з дитиною віршики, в яких будуть потрібні вам назви, або просто в ігровій формі розповідайте вже готові. Тільки не робіть це купу разів підряд, зачекайте доки дитина сама не захоче, щоб ви повторили.
Віршики про дні тижня
Для тих батьків, котрі хочуть почати негайно, декілька віршиків для зацікавлення:
·Днів у тижні рівно сім
Днів у тижні рівно сім
– Назви вивчимо усі.
Понеділок – перший день,
А за ним вівторок йде.
Далі середа, четвер –
Твердо знаю я тепер.
Після п'ятниці – субота,
Де кінчається робота.
Ну, а сьомий день який?
Та звичайно ж – вихідний.
·Біг струмочок
Біг струмочок, як тепер,
В понеділок, у вівторок,
І у середу, й четвер.
Ну й струмочок!
І у п'ятницю, й суботу
Він продовжував роботу.
У діброву заховавсь.
Навіть у неділю
Не віддавсь дозвіллю!
·Вранці ми із добрим ділом
Вранці ми із добрим ділом
Привітали ….. (понеділок).
Ніченька минула скоро
Працьовитий йде ….. (вівторок).
Спритна, вміла, молода
Вже настала …… (середа).
Йде четвертий день тепер,
Називається ….. (четвер).
Діло добре ладиться
Як настала …… (п’ятниця).
Дома скрізь кипить робота
Як почався день ….. (субота).
А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру …… (неділю).
·Дні тижня
Понеділок... Шо за свято?! -
Тижня нового початок.
Гей, вівторок, другий брате
Чи у тижні вас багато?
Третя - середа кругленька -
Пропищала - багатенько!
А за нею йде четвер
Серед тижня він тепер.
П'ятниця, краса-дівчина
Каже - завтра відпочину.
Йду я, діти, на весілля
До суботи та неділі.
в
Сімейний кодекс
Дитина знає, що вона прекрасна, дорослі іноді роблять все, щоб вона про це забула.
Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг розкритися вроджений потенціал вашої дитини.
Щастя – це реалізація самого себе, задоволення своїх запитів.
Більшість наших дітей – "просто діти”. Не робіть з них "вундеркіндів”, не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна бути частіше задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.
Щоб підготувати дитину до життя, треба дати певну систему знань, умінь і навиків – це дають учителі. Культуру взаємостосунків дитина приносить із сім’ї.
Відволікти дитину від телефону – не легка справа, але реальна. Якщо дитині запропонувати цікаві альтернативні ігри, вона неодмінно погодиться. Розплануйте разом із дитиною її день. Зазначте час, коли вона має пообідати, коли зробити домашні завдання, коли гратиме в комп’ютерні ігри, і що саме має обов’язково виконати по дому. Так ви зможете навчити дитину планувати свій час і любити порядок. Ось декілька варіантів, як весело і з користь провести час.
Настільні ігри. Знайдіть час пограти з дитиною в його улюблену настільну гру. Її варто обирати за віком. Такі ігри прекрасно розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.
Заняття творчістю: майстер-класи з хенд-мейду: аплікації, вишивки, виготовлення ляльок-мотанок, декупаж, вироби з паперу, тканини, глини та інших матеріалів, виготовлення домашнього мила і т. д.
Читання книг Домовтеся з дитиною, що під час карантину ви будете читати книжечки, які вона сама обере.
Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога.
ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ЕМОЦІЙНОГО НАСТРОЮ ДИТИНИ ВДОМА
1) Для того, щоб зібрати іграшки, можна влаштувати змагання. При цьому візьміть у ньому активну участь, але не перестарайтеся. У дитини має бути окрема роль.
2) Щоб дитина не брала шампунь чи зубну пасту, яка належить дорослим, можна дати їй ними покористуватися чи купити ці предмети особисто для неї. Для неї, як і для дорослої людини, дуже важливомати свої особисті речі.
3) Важливо поділити для дитини предмети на ті, якими можна гратися і якими гратися заборонено.
4) Маленькі діти весь час просяться на руки, хочуть, щоб їх обіймали, пестили. Вони мають особливу потребу в тілесному контакті зі своїми батьками і готові це робити повсякчасно. Нам здається, що вони вередують. Але для дитини до п’яти років це життєво важлива потреба. І якщо дитина не отримує потрібної їй кількості тілесних дотиків, вона може вирости вередливою.
5) Якщо дитина не хоче йти на вулицю, то важливо зрозуміти, чому це відбувається. Найімовірніше, для цього є конкретна причина: їй немає з ким товаришувати, її кривдять, їй не подобається одяг чи взуття, в цей момент їй просто хочеться залишитися вдома, малюка захоплює якась домашня гра тощо.
6) Вдягання перетворюється на катування, наприклад, тоді, коли дитину постійно вдягають у те, що їй не до вподоби. Їй можуть не подобатися ці штани, сорочка чи спідниця. Згадайте, як ретельно ви добираєте свій гардероб залежно від ситуації. Але в будь-якому випадку ви хочете виглядати привабливо. Крім того, річ, яку ви запропонували дитині, може бути для неї незручною.
7) Чому ігри закінчуються сльозами? Буває так, що дитина накопичила багато негативних емоцій і гра допомагає їх виразити. Але емоцій так багато, що їй важко з ними впоратися й виразити одразу. Тому дитині важко зупинитися й заспокоїтися. Крім того, іноді дорослі самі провокують гру, яка поступово перетворюється на бійку. Дитині, на відміну від дорослого, важко зупинитися. І як наслідок – сльози, крик і образа.
8) Одна з найболючіших проблем – підготовка до сну. Напевно, буде краще, якщо ви заздалегідь попередити дитину про те, що, скажімо, через півгодини слід лягати в ліжечко. Можете тактовно приєднатися до гри й допомогти дитині закінчити її вчасно, знижуючи поступово темп чи завершуючи сюжет. Можна пообіцяти поговорити перед сном про щось цікаве, розповісти щось чи прочитати улюблену казку. Для дитини важливо, щоб ви знайшли час побути з нею перед сном.
Рекомендації психолога:
Чим зайняти дитину під час карантину
Коли вважати дитину готовою до школи?
Л.С. Виготський "Готовність дитини до школи забезпечує такий рівень її актуального (дійсного на момент діагностики) розвитку, за якого "зона найближчого розвитку" (можливі досягнення дитини) перекриває програмні вимоги перших місяців навчання в школі".
Фізична готовність:
-
не має медичних протипоказань до систематичного шкільного навчання;
-
розвиток фізичних якостей (сила, гнучкість, спритність, швидкість, окомір), координації рухів різних м'язевих груп та інших навичок дитини відповідає нормативам вимог її фізичної підготовленості до навчання в школі, систематичних шкільних навантажень;
-
знає правила безпечної поведінки в природі, замкненому просторі, безпечного загартування організму повітрям, водою, сонцем;
-
орієнтується у "своєму-чужому", "безпечному-небезпечному";
-
вміє надати собі чи товаришу елементарну допомогу при носовій кровотечі, нескладних травмах, опіках, тепловому та сонячному перегріві, отруєнні (їжею, ліками, грибами, ягодами);
-
свідомо виконує правила особистої гігієни, усвідомлює необхідність дотримання режиму харчування, активної діяльності та відпочинку, знає основні ознаки здоров'я та хвороби, веде здоровий спосіб життя;
-
отримує фізичне та естетичне задоволення від чіткого виконання рухових дій; володіє елементарними навичками побутової праці: прибирання житла, приготування їжі, сервірування столу, підтримання порядку на робочому місці і його прибирання, прання речей невеликого розміру (лялькової білизни та одягу, шкарпеток, носової хустинки тощо), їх прасування, миття іграшок, догляд за одягом, взуттям, білизною, меблями; долає труднощі на шляху до мети; доводить розпочату справу до кінця;
-
володіє елементарними трудовими та художніми вміннями: вирізає, ліпить, малює, плете, в'яже, наклеює, оформляє композиції, робить витинанки, розписує писанки, моделює технічні й будівельні конструкції простої форми, використовує план роботи тощо; протягом певного часу охоче займається самостійною продуктивною та художньою діяльністю;
-
спокійно ставиться до своєї статевої належності; має розвинену дрібну моторику рук, п'ясті руки;
-
визначає і правильно називає частини свого тіла, орієнтується в будові органів і систем, органів чуття свого організму, має уявлення про їхнє призначення та умови нормального функціонування;
-
вміє спокійно висидіти на місці протягом 30 і більше хвилин.
Інтелектуальна готовність
-
має знання про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє селище, село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиці, важливі місця, видатних людей);
-
має знання про явища природи (туман, іній, веселка, град, хуртовина, вітер, дощ, сніг, буря, злива, ураган, гроза, грім, блискавка, мороз, ожеледь, посуха,) та їх особливості і вплив на стан природи і діяльність людей; пори року і їх послідовність (яка пора року настане після весни, а яка - після літа, назвати усі пори року), місяці до кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; народні прикмети; дні тижня, частини доби; елементарне уявлення про Космос (зірки, Сонце, Місяць, планети), знає модель Землі - глобус (розрізняє водний простір і сушу);
-
має улюблені книжки, знає і розповідає напам'ять пісеньки, забавлянки (5-7), лічилки (3-4), скоромовки (4-5), мирилки (1-2), заклички (3-4), прислів'я, приказки (5-7), загадки (5-6), щедрівки, колядки, посівалки (3-4), знає і називає українські народні казки про тварин (4-5), соціально-побутові (2-3), фантастичні (2-3), надокучливі (2-4), казки інших народів (2-3), знає і виразно читає напам'ять 5-7 віршів українських поетів, 1-2 байки (знає автора вірша, байки, їхню назву); впізнає на портретах Т.Г. Шевченка, Лесю Українку, І.Я. Франка, знає їхні твори, вірші, казки; вміє переказати чи розповісти самостійно 3-4 знайомі казки, оповідання;
-
має знання про сучасний побут, техніку, транспорт; знає номери екстремальних служб (101, 102, 103, 104); має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних умовах;
-
має елементарні уявлення про значення повітря, води, ґрунту в житті людини, рослин, тварин, їхні властивості, якості, стани;
-
вміє розрізняти і правильно називати групи рослин: дерева, кущі, квіти, гриби, мохи; знає будову рослин, їхню різноманітність, окремі функції і умови зростання; знає лікарські властивості рослин найближчого оточення, рослини-обереги, символи України; називає овочі і фрукти та знає про їхнє значення в житті людини;
-
знає про місце проживання тварин, спосіб живлення, пересування, значення в природі, у житті людини; розрізняє найпоширеніших представників різних груп тварин і земноводних, черв'яків, молюсків, раків, павуків, комах, риб, плазунів, птахів і звірів (свійських та диких);
-
знає і дотримується правил природокористування;
-
визначає форму довколишніх предметів за допомогою геометричних фігур як еталону; виділяє їхні основні ознаки, порівнює між собою;
-
володіє початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, формулює запитальні речення, робить спроби самостійно дошукатись відповіді;
-
порівнює множини, числа, визначає відношення між ними, називає склад числа з 2-х менших;
-
лічить в прямому і зворотному порядку в межах 10, називає числівники по порядку від будь-якого числа; знає цифри в межах10, знаки "+", "-" , "=", "<", " >" та оперує ними (викладає за допомогою карток з цифрами і знаками арифметичні дії додавання та віднімання, читає їх, виконує найпростіші усні обчислення); розуміє суть та структуру простих арифметичних задач, розв'язує їх;
-
здійснює класифікацію за величиною, масою, об'ємом (м, см, кг, л);
використовує різні стандартні одиниці міри (довжини, маси, об'єму, часу);
-
здійснює елементарні мислительні дії (аналізує, порівнює, синтезує, узагальнює, використовує схеми, плани, моделі);
-
знає свої права, обов'язки, може означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність; перелічує свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе, на освіту, медичне обслуговування, на життя тощо), домагається їх виконання і може назвати та виконати свої основні обов'язки (виконувати те, що по силі; не робити шкоди; дотримуватись режиму дня тощо);
-
правильно і чітко вимовляє всі звуки рідної мови, володіє прийомами словозміни і словотворення, будує всі типи простих і складних речень зі сполучниками, словосполученнями і вставними словами;
-
здатна висловити свою думку чітко, логічно, образно, переконливо; вміє самостійно складати творчі розповіді, розповіді-описи (10-15 речень);
-
володіє образним мовленням; робить звуковий аналіз 3-6 звукових слів як за допомогою схеми і фішок, так і усно - без них; визначає кількість складів у словах, наголос;
-
знає основні види образотворчого мистецтва (живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративно-ужиткове), їхні основні та відмінні риси, визначає його основний жанр (пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр);
-
володіє технічними прийомами та методами малювання, ліплення, аплікації, роботи з природним матеріалом;
-
вміє слухати музику, визначати емоції та почуття, які вона передає, визначає характер твору, має уявлення про інструментальні та вокальні музичні твори, проявляє стійкий інтерес до різних видів музики (класичної, народної, сучасної), називає композиторів, розрізняє жанри музики (пісня, танець, марш), вміє порівнювати твори одного жанру, розрізняє властивості музичного звуку, окремі засоби виразності (темп, висоту, динаміку тощо); має навички гри на дитячих музичних інструментах; співає, танцює, музично-пісенно-пластично оформляє гру;
-
оперує назвою держави, розуміє, що Україна є її рідною країною; знає і поважає державні символи; знає, що світ населяють різні народи, що люди різняться кольором шкіри, волосся, розміром очей, зростом, звичаями тощо; вони розмовляють різними мовами; знає національну символіку; коротку давню історію і культуру України;
-
знає і дотримується правил мовного етикету, вміє вести діалог;
-
дитина має інтерес до певних явищ (ставить запитання: Чому? Для чого? Навіщо? та ін.), виявляє допитливість, зацікавленість, логічно мислить.
Сьогодні важливо не лише те, що і як знає дитина, а й те, чи здатна вона діяти самостійно відповідно до здобутих знань. Отже, йдеться про вироблення певної життєвої позиції дошкільняти, розвиток його елементарної життєвої компетенції: збагачення досвіду дитини, озброєння її навичками практичного життя...
Соціальний педагог
Ігри з дітьми вдома
Зробіть телефон власноруч
Саморобний телефон можна «сконструювати» за допомогою двох паперових стаканів і мотузки, протягнутої між ними. Трубки від вашого телефону можна прикрасити красивими стрічками, наклейками та блискітками! Коли закінчите майструвати, настане найцікавіше — розійтися в різні кутки кімнати і поговорити!
Покажи та вгадай емоцію
Роздрукуйте картинки з різними емоціями, зрозумілими вашому малюкові. Перед початком гри поговоріть про те, що відчувають люди на цих картинках. Складіть картинки в стопку, показуйте дитині по одній. Вона повинна без слів показати емоцію, а ви — вгадати.
Придумайте кінець історії
Когнітивні здібності можна розвивати за допомогою звичайних оповідань або казок. Прочитайте частину історії та попросіть дитину подумати, що могло статися далі. Обговоріть варіанти, а потім дочитайте розповідь до кінця. Можливо, деякі моменти будуть навіть вгадані!
У пошуках скарбів
Підготуйте приз-скарб, який буде нагородою у кінці гри. Зі стрічок, іграшок або картинок зробіть сліди, за якими дитина шукатиме скарб! Таке заняття вчить дітей дотримуватися інструкцій і досягати мети, в цьому випадку — знаходити скарб.
Знайти зниклий предмет
Попросіть дітей вийти з кімнати. Сховайте будь-який предмет і попросіть усіх повернутися. Діти повинні скористатися візуальною пам’яттю і логікою, щоб зрозуміти, який предмет ви сховали.
Крокодил
Ця гра подобається дорослим і дітям. Чим молодші учасники, тим простіші слова слід загадувати. Тут задіюється логіка, розвиваються артистичні здібності, міміка. І взагалі це дуже весело!
Твістер
Як і в «Крокодил», у «Твістер» люблять грати всі! Але, крім веселощів, в цій грі є і більш корисні переваги. У «Твістері» розвиваються фізичні здібності дитини, тренується розтяжка.
Будуємо шалаш
Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.
Вгадай предмет
Потрібно загадати будь-який предмет, який є у кімнаті. Давайте підказки, але такі, щоб було місце і для самостійних роздумів дитини! Потім можна помінятися місцями, нехай малюк потренується загадувати і давати дорослому підказки.
Визначити на дотик
Дотик важливо розвивати так само, як і інші почуття і навички. Візьміть коробку або кошик, складіть туди кілька безпечних предметів: стаканчик, іграшка, цукерка, зубна щітка тощо. Надіньте дитині на очі пов’язку або попросіть заплющити очі. Давайте їй в руки по одному предмету, нехай вгадує за допомогою тактильних відчуттів.
Поради батькам: як уникнути агресивної поведінки дитини
В наш час батьки не задумуються чому дитина демонструє агресивні реакції, не знають причину цього прояву і завжди карають за цей вчинок. Але це не правильно.
Погана поведінка дитини - привід для роздумів. Будь-який прояв дитячої агресії - це знак, сигнал внутрішнього дискомфорту. І наше завдання - з'ясувати причини, проаналізувати їх і подумати над тим, що хоче сказати дитина своєю поведінкою.
Як не сумно в цьому зізнаватися, але часто агресивна поведінка дітей провокують самі дорослі. Якщо в сім'ї, де виховується дитина, прийнято виражати свої емоції саме агресивними методами, то маля дуже швидко зможе перейняти такий стиль поведінки. Він міркує, що якщо так поводитися можна батькам, то значить, можна і йому.
Якщо дитячу агресію не присікти на кореню, то з одиночного явища вона перетвориться на погану звичку. Тому батькам разом з дитиною важливо навчитися контролювати його гнів і лють.
Основними причинами прояву дитячої агресії є:
-
прагнення привернути до себе увагу однолітків;
-
прагнення отримати бажаний результат;
-
прагнення бути головним;
-
самозахист і помста;
-
бажання ущемити гідність іншої з метою підкреслення своєї переваги.
Розрізняють 2 види агресії за відвертістю.
Пряма агресія спрямована точно на об’єкт, який викликає роздратування, вона виявляється у вигляді погроз, хамства і застосування сили.
Непряма агресія зазвичай спрямована на доступні об’єкти, на які безпечно випліскувати емоції. Наприклад, якщо дитина ображена на батька, вона може бити молодших братів і сестер або слабкіших однолітків.
Після висвітлення причин та видів агресивної поведінки у дітей доречно перейти до корекційної роботи з агресивними дітьми.
Подолання агресивної поведінки дитини — складний процес, адже йдеться про перебудову ставлень особистості та звичних способів реагування. Необхідно знайти ті «больові точки», які змушують дитину вдаватися до агресії. Тільки вивчення дитини та її оточення дає змогу вибудувати цілеспрямовану роботу з нею. Вона не може бути успішною без залучення до цього сім’ї. Вихідною позицією у подоланні проявів дитячої агресії є визнання того, що вона в переважній більшості випадків виявляється тоді, коли дитина з останніх сил обороняється, домагаючись таким чином задоволення своїх потреб. Які ці потреби, чому вони не можуть бути задоволені прийнятнішим шляхом, зрештою, чи завжди ці потреби конструктивні — все це потребує з’ясування.
Провідна ідея у подоланні дитячої агресії: не можна відповідати агресією на агресію. Зустрічаючи агресивну протидію, дитина ще більше утвердиться в справедливості своїх агресивних дій, у ворожості світу взагалі. Тому педагогічно невиправданою є поширена настанова батьків скривдженому: «Іди і дай здачі». Ще неприпустимо, коли батьки і педагоги займають щодо дитини , ворожу позицію в цілому. Набагато конструктивнішим буде безумовний осуд агресивного спалаху, але без негативної оцінки дитини як особистості та обов’язкова підтримка позитивного в її поведінці.
Що стосується реакції на агресію, то варто пам’ятати декілька простих правил. Моментальне і жорстке покарання за бійку або лайку не дасть потрібного ефекту: дитина приховуватиме реакції від батьків, але почне зривати злість на інших. При цьому потурання також неприпустимо, дитина завжди відчуває невпевненість і коливання батьків.
Профілактика агресії – це поступове і планомірне формування довірливих відносин, теплих і щирих. Для образного порівняння уявіть, що корекція запущеної агресії нагадує приручення дикої конячки – силу і слабкість вона не визнає, а єдине, що може спрацювати – довіра.
Тому батькам варто роботу щодо уникнення агресивної поведінки дитини проводити у чотирьох напрямках:
1. Навчити дітей соціально прийнятих способів вираження гніву (вчити дітей прямо заявляти про свої почуття та виражати гнів у формі гри – переносячи його на гумові та м’які іграшки, подушки, «склянки для крику» тощо). Ця техніка особливо корисна для роботи з несміливими, не впевненими в собі дітьми, але її не можна рекомендувати для тих, хто працює з дітьми холеричного типу активності.
2. Навчати дітей прийомів саморегуляції, вмінні володіти собою за різних ситуацій, для них корисними будуть будь-які релаксаційні та психогімнастичні вправи, зважаючи на м’язову напругу й зажими в ділянці кисті рук і обличчя. Наприклад, піднімаючи та кидаючи «тяжку штангу», дитина зменшує напруженість, відволікається та відпочиває. Одним із прийомів самоконтролю є стискання в кишені «чарівного камінчика» , який попередить агресивні бажання.
3. Для виходу з конфліктних ситуацій агресивних дітей необхідно навчати різних комунікативних умінь: вітання і прощання, звертання, прохання про підтримку, послугу, допомогу, надання допомоги, вдячності, відмови.
4. Обговорюючи агресивні вчинки, необхідно запитувати, що відчуває дитина, як і коли вона співпереживає та співчуває іншим, як реально може допомогти ровесникові. Аналізуючи поведінку казкових персонажів, через довірливу розмову в колі дітей, через сюжетно-рольові ігри, дорослий має змогу формувати довіру до людей.
Дорослим важливо у будь-якій справі знайти для дитини особисту значущу мету і спрямувати зусилля на підвищення самооцінки та зміцнення впевненості у собі. Будуючи стосунки на основі переконання, доброзичливого тону спілкування, надаючи можливості дитині реалізувати організаторські здібності, необхідно спокійно і твердо стояти на своїх виховних позиціях. Оскільки дитяча агресивність часто пов’язана з непередбачуваними емоційними реакціями і руйнівними наслідками, засвоєння неадекватних соціально прийнятих способів попередження агресії стає першочерговою необхідністю.
Будьте уважні до своєї дитини!
Істерики і капризи дітей: що робити батькам
Коли народжуються діти, усі батьки вважають їх найкращими, найрозумнішими, найчудовішими у всьому світі, але проходить якихось пару років і малеча вже починає командувати і маніпулювати своєю родиною. Досить часто спокійні і милі в ранньому дитинстві , надолужують втрачене у юному віці, протестуючи, заперечуючи прості істини й іноді буває таке враження, що рідне янголятко підмінили.
Старше покоління звісно звинувачує молодь у неправильному вихованні своїх дітей, бо ж в їхніх сім’ях ніколи не було подібних істерик, а все тому що була тотальна строгість: «і нічого, виросли, не переламались», забуваючи, що саме після такого виховання на планеті додалося ще одне покоління з букетом комплексів і образ.
Йдучи від зворотнього, багато батьків дозволяють дітям майже все, а ті звісно користуються вседозволеністю на сто відсотків і дуже дивуються коли все ж колись треба робити так, як хочеться мамі і татові, а тоді починається істерика. Батьки хочуть, щоб їх зрозуміли, прислухались, але діти яких не навчили іти на поступки, звісно будуть вимагати своє, і хто переможе у цій схватці ніхто не знає.
Що ж робити з цією ситуацією, як виявити причину такої поведінки і виховати чемну, добру і врівноважену дитину.
Найчастіше від істерик і капризів страждають дво-трирічні діти та їхні батьки. Причинами такої поведінки можуть бути різні фактори, одним із таких є банальна неможливість виражати свої емоції іншим шляхом. Малеча у віці трьох років ще не вміє стримувати свій сум, страх, невдоволення. Дитяча мова не може передати усю гамму почуттів і переживань. Коли дитя рюмсає, кричить, стукає кулачком по столу, або ніжкою об підлогу, – це не є театралізованим дійством, це є природна реакція на ситуацію. Зовсім інше діло коли дитина капризує і вимагає щось нездійснене, наприклад зірвати місяць з неба. У таких випадках на капризи краще не звертати увагу і переводити все на позитив.
Щоб уникнути нападів істерики у дитини, краще за все просто не доводити до цього. Уникайте конфліктні ситуації, не провокуйте свою дитину на ймовірний стрес. А саме: якщо ви знаєте що ваша дитина буде галасувати в супермаркеті у відділі іграшок, то краще оминути іншим шляхом цей злощасний відділ. Якщо ви купили цукерки і не хочете, щоб дитя їх з’їло за раз, або зчинило істерику краще їх прибрати з поля зору десь у шафу.
Дуже добре під час назріваючої істерики направити увагу дитину на щось інше. Перефразовуйте свої слова на позитивний лад. Наприклад якщо малюк хоче саме зараз з вами пограти, а ви якраз займаєтесь важливими справами, не відмовляйте йому зовсім, і не кажіть що пограєте з ним через п’ять хвилин. У цьому віці дітям що хвилина, що година однаково довго. Краще погодитись і пояснити, що саме ви повинні зараз зробити, і після цього можна вже і пограти. І нічого якщо бабусі скажуть, що онук повинен розуміти, як себе потрібно поводити дома, в гостях, магазині, свідомо відмовлятися від не потрібних йому речей. Нікому і нічого він не повинен, кожна дитина розвивається індивідуально, згодом завдяки соціалізації і спокійним розмовам з батьками дитина звісно зрозуміє, що не всі іграшки планети належать йому і коли хочеш щось взяти то треба спочатку спитати дозволу.
Ще одною причиною ймовірних істерик може бути недосип і перевтома як у 3 роки, так і в 8 і 15. У цей період дуже важливо щоб малеча спала потрібну кількість годин як вночі, так і вдень. Вчені давно довели що діти які достатньо висипаються, розвиваються набагато краще, ніж ті хто недосипає. Для нормального розвитку діти повинні спати у різному віці 8-15 годин на добу. Показники психологічного, емоційного і фізичного розвитку дуже красномовно про це свідчать. Якщо якраз на цей час у батьків випадають нагальні справи, краще їх перенести і не змінювати дитячий розклад. Правильний режим дня врегулює і покращить настрій не тільки дитини, а і мами.
Також дуже нервові і роздратовані діти у період ослабленого імунітету, тобто під час хвороб. Найменший подразник може спричинити істерику. У цей період, батьки повинні бути терпимими до своїх чад.
Реакція на будь яку істерику повинна бути спокійна, ні в якому разі не намагайтеся перекричати дитину, не стидіть її, вона вас все рівно не почує і в жодному разі не піднімайте руку на малечу. Як би вам не було важко, краще в момент істерики залишити дитя у спокої, і тільки після того коли вона заспокоїлась можна пригорнути до себе і спокійно поговорити про її поведінку. Хваліть її за те що вона заспокоїлась, ставте акцент на хороших якостях дитини, але при цьому не поступайтесь, не виконуйте її забаганки, якщо в цьому немає сенсу. Краще переведіть увагу на інший об’єкт, розсмішіть її, поцілуйте, нехай дитина відчуває вашу любов.
У 7-10 років, у дітей також дуже часто можна побачити сльози на пустому місці, першокласники не хочуть вставати з ліжка, а третьокласники ненависно дивляться на уроки. Здається це просто лінощі і капризи. Ще не сформований організм повинен час від часу відпочивати, а замість цього діти лягають пізно, встають рано, цілий день проводять за уроками, а вечором після домашнього завдання замість того, щоб побігати на свіжому повітрі, грають у комп’ютерні ігри, або дивляться телевізор.
Також в цей період дуже важливим фактором є збалансований раціон дитини, так як на вивчення нових предметів дитина витрачає багато енергії, її треба надолужувати вітамінами. А якщо дитина харчується переважно вуглеводами і зовсім не споживає багатої на вітаміни їжі, нервова система виснажується і призводить до істерик. Ще треба наполягати на режимі дня, але не бути дуже суворим до дитини. Якщо режим і харчування у нормі, а маленький школярик все рівно часто плаче, нервує, доводить вас до нервового зриву своїми істериками, можливо йому просто не вистачає вашої уваги і в такий спосіб він намагається її привернути.
Як часто ви проводите час разом зі своєю улюбленою донечкою або синочком?
Чи часто ви питаєте про їхні мрії, вподобання?
Коли останній раз ви ганяли м’яча із сином на ґанку, або прикрашали будиночок для ляльки?
Спілкуйтеся зі своїми дітьми, діліться з ними своїми думками на ту чи іншу тему. Слухайте їхні розповіді про героїв мультиків, будьте добрим товаришем своєї кровинки. Так в майбутньому у вашого чада 100% буде кращий друг і наставник. Краще просіть щось зробити, замість вимагання. Не налягайте, не підганяйте їх, довіртеся часу і згодом маленькі лялечки перетворяться у справжніх метеликів. І звісно не забувайте дарувати їм свою ніжність і ласку.